WWW.NEW.PDFM.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Собрание документов
 


Pages:   || 2 | 3 |

«ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОДЕСА-2017 Одеська Школа мукомелів, 1902 р. Одеський технологічний інститут ім. М. В. Ломоносова, 1961 р. ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ...»

-- [ Страница 1 ] --

ОДЕСЬКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОДЕСА-2017

Одеська Школа мукомелів,

1902 р .

Одеський технологічний інститут

ім. М. В. Ломоносова, 1961 р .

ОДЕСЬКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кращі традиції інженерної освіти з 1902 року!

Одеса-2017

ББК 74-583 (4 Укр-4 Оді)

УДК 378.666.4 (477-74) (09)

Друкується за рішенням Вченої ради ОНАХТ

Протокол №17 від 04.07.2017 р .

За редакцією проф. Єгорова Б. В .

Авторський колектив: Кананихіна О. М., Соловей А. О., Білявська Н. П., Мельникова В. П .

Агеєва І. М., Ангелов Г. В., Артеменко С. В., Басюркіна Н. Й., Безусов А. Т.,

Укладачі:

Біленька І. Р., Букарос А. Ю., Бурдо О. Г., Буданов В. О., Віват Г. І., Віннікова Л. Г., Волков. В. Е., Гапонюк О. І., Герега О. М., Глушков О. А., Гордієнко Л. Л., Дишкантюк О. В., Д’яконова А. К., Євдокимова Г. Й., Єпур О. С., Жигунов. Д. О., Зінченко І. І., Зукіна Л. Б., Іванова Л. О., Іоргачова К. Г., Каламан О. Б., Капрельянц Л. В., Килименчук О. О., Кирилов В. Х., Коваленко А. В., Коваленко О. О., Косой В. Б., Кордзая Н. Р., Котлик С. В., Крусір Г. В., Купріна Н. М., Логадієнко В. В., Лукіяник О. Г., Мазур В. О., Макаринська А. В., Мардар. М. Р., Меліх О.О., Мілованов В. І., Монтік П. М., Мураховський В. Г., Немченко В. В., Орлова С. С., Осипова Л. А., Павлов О. І., Плотніков В. М., Поварова Н. М., Рогатіна Л. П., Савенко І. І., Саркісян Г. О., Семенюк Ю. В., Сергєєва Т. П., Сергєєва О. Є., Симоненко Ю. М., Скрипніченко Д. М., Солоницька І. В., Соц С. М., Станкевич Г. М., Страхова Т. В., Тітлов О. С., Ткаченко О. Б., Трішин Ф. А., Шарахматова Т. Є., Шпирко Т. В., Тележенко Л. М., Ткаченко Н. А., Фесенко О. О., Хмельнюк М. Г., Хобін В. А., Черно Н. К., Цекало А. Л .

Кананихіна Олена Миколаївна Одеська національна академія харчових технологій / О. М. КанаК 19 нихіна, А. О. Соловей, Н. П. Білявська; В. П. Мельникова; за ред. проф .

Б. В. Єгорова. – Одеса: Чорномор’я, 2017. – 288 с. : 860 іл .

ISBN 978-966-555-310-6 Ювілейне видання присвячене Одеській національної академії харчових технологій, яка пр

–  –  –

@ Одеська національна академія харчових технологій, 2017 @ Видавництво «Чорномор’я», 2017 ISBN 978-966-555-310-6 С торінки історії Одеської національної академії харчових технологій розповідають не тільки про здобутки вишу, але й містять свідчення, що підтверджують велич трудового та бойового подвигу наших викладачів і студентів упродовж 115-ти років безперервної підготовки інженерних кадрів .

Увесь час ми йшли шляхом інновацій, продовжуючи славні традиції Одеської школи мукомелів. Рішення про її створення ухвалив I Всеросійський з’їзд мукомелів у 1888 р. за наполяганням відомого зернопромисловця Григорія Еммануїловича Вейнштейна, який виділив кошти для будівництва перших навчальних корпусів. Велика заслуга в створенні Школи мукомелів належить її першому директору – професору В. С. Кнаббе, під керівництвом якого наша Alma mater готувала фахівців за навчальними планами підготовки інженерів. Високий рівень навчання забезпечував колектив викладачів під керівництвом талановитого інженерапрактика В. Г. Рейсіха, за наполяганням якого Школа стала училищем. На долю директорів В. П. Мартинова і М. І. Хасапова випали роки лихоліть .





Професор К. А. Богомаз – директор технікуму, а потім Одеського інституту технології зерна та борошна – забезпечив розвиток спеціальностей і створення нових кафедр і факультетів. Л. М. Ланда, А. І. Трахтенгерц, А. Л. Пляцковський, Р. Е. Вельдум керували інститутом в роки репресій. С. М. Золотарьов очолював інститут до Другої світової війни, керував його евакуацією та відновленням. Професори П. М. Платонов та О. М. Дзядзіо заклали фундамент масштабного розвитку інституту. Професор В. Ф. Чайковський реорганізував Одеський інститут інженерів борошномельної промисловості та елеваторного господарства в Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова, значно зміцнивши матеріальну базу. Під керівництвом професора М. Д. Захарова інститут було перетворено в академію з національним статусом .

Подальший розвиток наукових шкіл та запровадження інновацій у вищу освіту сприяли приєднанню інших навчальних закладів м. Одеси. У 1996 р. до складу академії увійшов механікотехнологічний технікум, у 2004 р. – Одеський технічний коледж, у 2012 р. увійшли технікум промислової автоматики та технікум газової та нафтової промисловості. У 2012 р. до академії влилася й Одеська державна академія холоду, ректори якої В. С. Мартиновський, В. П. Алєксєєв, І. Г. Чумак, В. В. Притула, О. С. Тітлов – провідні фахівці в галузі холодильної техніки і технологій .

Сьогодні Одеська національна академія харчових технологій не тільки один з найстаріших освітніх і наукових центрів України, але й визнаний лідер з підготовки магістрів, бакалаврів і молодших спеціалістів. Щороку створюються сучасні навчальні науково-дослідні лабораторії, публікуються десятки підручників і монографій, виходять у світ дев’ять наукових і науково-практичних видань. Високі індекси цитування наших вчених, участь у численних міжнародних програмах і грантах, практичне стажування студентів на кращих закордонних підприємствах, активне членство у 14-ти міжнародних організаціях і щорічна сертифікація за системою міжнародних стандартів ISO 9001:2015 підтверджують високий статус і міжнародне визнання наших здобутків .

Ця книга присвячена історії виникнення та розвитку Одеської національної академії харчових технологій, яка динамічно розвивається, має власну філософію і довгострокову Концепцію своєї діяльності. Наша історія, досвід, традиції і мудрість нашого колективу надихають викладачів, науковців, співробітників і студентів на нові звершення і додають впевненості у майбутньому. Ми вдячні всім, хто створював і розвивав академію, всім нашим випускникам, які прославили справу Інженера і свою Alma mater .

Ректор Одеської національної академії харчових технологій, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент НААН України, професор Б. В. Єгоров

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

–  –  –

Ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Одеської державної академії харчових технологій, її вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки п о с т а н о в л я ю:

Надати Одеській державній академії харчових технологій статус національної і надалі іменувати її – Одеська національна академія харчових технологій .

–  –  –

ГЕРБ І ПРАПОР ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Герб та Прапор Одеської національної академії харчових технологій були презентовані в 2007 році до дня святкування 105-ї річниці навчального закладу

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОДЕСА. АКАДЕМІЯ. ПЕРШІ КРОКИ (1902-1922) О деська національна академія харчових технологій є одним з найстаріших вищих навчальних закладів України. Становлення й розвиток нашої Alma mater нерозривно пов’язані з історією Одеси, її героїчними і славними традиціями. Небагато знайдеться в світі міст, які за короткий час свого існування (трохи більше двохсот років) стали всесвітньо відомими. Вдале приморське розташування міста сприяло бурхливому розвитку промисловості, що відзначалася великою різноманітністю галузей. Одеса стає стратегічно важливим портом Російської імперії, який відкрив прямий шлях для постачання зерна на світовий ринок. У XVII–XVIII ст. саме зерно було однією з найважливіших статей експорту до Європи .

У п’ятдесятих роках ХІХ ст. Одеса перетворюється на великий промисловий центр зі 100-тисячним населенням. Тут з’явилися різні підприємства, пов’язані з виробництвом продукції на експорт і переробкою імпортної сировини. Провідні місця посідали підприємства зернопереробної та харчової промисловості. Якщо в 1851 р. в Одесі був один паровий млин, то в 1869 р. діяло вже 17 таких млинів. Їх питома вага в загальному промисловому виробництві була досить велика: на початку 90-х років ХІХ ст .

вартість річної продукції досягла 10 млн. крб., що становило не менше третини виробленої в місті продукції. На частку харчової промисловості до кінця ХІХ ст. припадало 32 % всіх фабрик і заводів, 66 % продукції (в ціновому вираженні) і 29 % загальної кількості фабрично-заводських робітників. У надзвичайно короткий термін за чисельністю населення Одеса стала третім містом в Росії після Санкт-Петербургу і Москви. У 1861 р. тут проживало 115 тисяч жителів, а в 1897 р. – вже 403 тисячі жителів .

У молодому місті, що постійно зростає, бурхливо розвиваються наука і культура. У зв’язку з наданням Одесі в 1863 р. більших прав зі самоврядування, помітно розширюється система освіти. Відкриваються комерційне та інші училища. Місто стає одним з найбільш розвинених і перспективних промислових, культурних і наукових центрів країни .

Одеса – найбільший порт на Чорному морі – набуває світового значення в експортній торгівлі зерном. Це пояснювалося тим, що для великого землеробського регіону Правобережної України Одеський порт виявився найзручнішим виходом на іноземний ринок. До Одеси потяглися обози, що привозили тисячі пудів зерна з Поділля, Волині, північних губерній України. У 1805 р. на частку Одеси припадало 46 % зернового експорту Російської імперії .

Особливо важливу роль в економічному житті країни Одеський порт став відігравати після звільнення Бессарабії з-під турецького панування і приєднання її в 1812 р. до Росії. З цього багатющого краю до Хлібної гавані хлинули нові потоки зерна та іншої сільськогосподарської продукції .

Розширення ринку зерна дало поштовх розвитку борошняного виробництва, яке виросло у важливу фабрично-заводську галузь промисловості. Завдяки цьому Одеса перетворилася на найбільший центр виготовлення товарного борошна в Херсонській губернії .

У Російській імперії будівництво та обслуговування млинів, в основному, здійснювалося іноземними фахівцями через відсутність широкої мережі спеціальних навчальних закладів. У 70-х роках ХІХ ст. інженерів-борошномелів випускав тільки Петербурзький технологічний інститут. Трохи пізніше таких фахівців почали готувати Харківський технологічний та Київський політехнічний інститути. Однак ці навчальні заклади не мали ні спеціальних факультетів, ні кафедр, які забезпечували б глибоке вивчення технології борошномельного виробництва і набуття навичок проектування та експлуатації млинів. Тому кількість охочих спеціалізуватися в цій галузі було вкрай мало .

Так, з 1873-го по 1914 р. було підготовлено всього 20 фахівців, що не могло покрити потреби зростаючої борошномельної промисловості, яка налічувала на той час 1700 товарних млинів .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

борошномельна промисловість країни. Відкриття Школи мукомелів стало помітною подією в молодому швидко зростаючому місті і широко висвітлювалося в пресі .

Попередня організаторська робота була доручена професору Харківського технологічного інституту, вченому зі світовим ім’ям в галузі машинобудування Володимиру Сергійовичу Кнаббе. У 1902 р. його перевели з Міністерства народної освіти до навчального відділу Міністерства фінанГ. Е. Вейнштейн В. С. Кнаббе сів «для вироблення положення про Школу мукомелів в Одесі і для організації самої школи». У 1902 р. В. С. Кнаббе побував у Німеччині, де ознайомився із системою навчальних закладів, які готували спеціалістів для млинів. У 1902 р. він переїхав до Одеси і став першим директором Одеської Школи мукомелів.В. С. Кнаббе відразу приступив до формування педагогічного колективу та підготовки Школи до відкриття .

Спочатку Школа належала до нижчих навчальних закладів з трирічним терміном навчання, однак В. С. Кнаббе наполягав на тому, щоб з урахуванням зарубіжного досвіду Школу прирівняли до середніх технічних училищ .

До Школи приймали юнаків, яким виповнилося 16 років і котрі пройшли повний курс ремісничих і міських училищ. На перший рік навчання було прийнято 30 учнів з більш ніж 100 охочих. З 1903 р .

під час вступу проводився конкурс атестатів. Вивчали 20 предметів, серед них – математика, фізика, хімія, електротехніка, опір матеріалів, борошномельна справа, зернознавство та інші .

Навчальна база складалася з класного приміщення, столярної та слюсарної майстерень, креслярської, кузні і кабінету навчальних посібників .

23 лютого 1903 г. газета «Одесские новости» опублікувала повідомлення «про складання обов’язків директора Одеської Школи мукомелів». Лише кілька місяців пов’язують долю професора В. С. Кнаббе з Одеської Школою, але саме за цей короткий період був зроблений перший важливий крок на шляху створення і становлення одного з найавторитетніших у країні навчальних закладів .

Подальший розвиток Одеської Школи мукомелів нерозривно пов’язаний з ім’ям Вольдемара Георгійовича Рейсіха – інженера-технолога, випускника Ризького політехнічного інституту, потомственого мукомела .

Вольдемар Георгійович народився в 1876 р. в м. Камишин Саратовської губернії. Його батько володів водяним і вітряним млинами, і тому не випадково,що перші враження Вольдемара ще в дитячі роки пов’язані з борошномельним виробництвом. Завдяки енергії свого батька, який завжди прагнув Група викладачів та учнів Одеської Школи мукомелів, 20 жовтня 1902 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

впроваджувати щось нове в своє підприємство, Вольдемар Георгійович мав змогу на власні очі бачити успіхи млинової техніки .

У 1895 р. він вступив на механічне відділення Ризького політехнічного інституту, обравши своєю спеціальністю борошномельне виВ. Г. Рейсіх, 1912 р. робництво .

У 1902 р. Вольдемар Георгійович вже працював викладачем з борошномельного виробни- Диплом випускника Ризького Політехнічного Інституту В. Г. Рейсіха, виданий 9 вересня 1902 р .

цтва в Одеській Школі мукомелів, а 20 березня 1903 р. переходить на посаду директора Школи .

В. Г. Рейсіх працював директором Школи мукомелів з 1903-го по 1907 р., а млино-технічного училища – з 1909-го по 1920 р. Керівництво навчальним закладом він поєднував з викладацькою діяльністю, керував практичними заняттями на млинах, завідував майстернями. Життя Школи було частиною життя самого директора. VIII Всеросійський з’їзд мукомелів, який відбувся в 1907 р, висловив В. Г. Рейсіху глибоку подяку за плідну діяльність на посаді директора Одеської Школи мукомелів .

У 1905 р. набуло чинності затверджене Положення про Школу, згідно з яким вона передавалася у відання Міністерства фінансів. Термін навчання збільшувався до чотирьох років. Бюджет складався з посібників, що надавали з’їзди мукомелів, плати учнів за навчання, доходів від продажу виробів шкільних майстерень і приватних пожертвувань. Загальне завідування Школою покладалося на опікунську раду в складі п’яти членів, що обиралися Всеросійським з’їздом мукомелів, і директора Школи. Рада знаходила кошти на утримання Школи, призначала розмір плати за навчання і звільняла від оплати кращих учнів, підбирала кандидатури на посаду директора Школи, вносила зміни в навчальні плани, розглядала і представляла на затвердження Міністерству фінансів Статут Школи, а також вирішувала інші питання щодо життєдіяльності закладу .

Перший випуск, який був відстрочений у зв’язку із затвердженням Положення, відбувся восени 1905 р. До випуску було підготовлено двадцять вихованців .

Відповідно до Положення персонал Школи отримував права осіб, які перебувають на державній службі, а випускники отримували свідоцтва «Технік борошномельної справи» (нижчі технічні училища на той час давали своїм випускникам звання майстра) .

Педагогічний колектив Школи, з’їзди мукомелів наполегливо ставили перед урядом питання про перетворення її в середній навчальний заклад. Під час обговорення цього питання на VIII з’їзді мукомелів з’ясувалося, що розширення школи обтяжливо для бюджету. І на цей раз становище врятував Г. Е. Вейнштейн, який взяв на себе всі витрати з переходу навчального закладу на вищий щабель. Проте, справа так і не зрушила з місця. У вересні 1907 р. В. Г. Рейсіх приймає пропозицію Товариства «Антон Ерлангер і К°» і залишає посаду. Школу очолив цивільний інженер Валентин Павлович Голубін .

Нарешті, 24 травня 1909 р. вступив в дію схвалений Державною радою та Державною думою і височайше затверджений Закон «Про перетворення Одеської Школи мукомелів в Одеське млино-технічне училище» з чотирирічним терміном навчання. На поса- Креслярський клас Одеського млино-технічного училища Успіхи Школи не залишилися непоміченими. 6 квітня 1914 р. В. Г. Рейсіх отримав заслужену нагороду — орден Св. Анни 2-го ступеня .

Необхідно зазначити, що різноманітну допомогу училищу — і у вигляді одноразових грошових асигнувань, і у вигляді поставок обладнання та навчальних експонатів — надавало багато фірм. Але найбільш цілеспрямовану і постійну підтримку училище отримувало з боку Григорія В. П. Мартинов М. І. Хасапов Еммануїловича. Він допомагав училищу навіть у післяреволюційний період частої зміни влади в Одесі. І якщо остання субсидія від Ради у справах з’їздів борошномелів була отримана в 1917 р. в розмірі 52 тис. крб .

на два роки, то останнє пожертвування в сумі 24 тис. крб. Вейнштейн спільно з одеським підприємцем А. А. Анатрою переказав на рахунок училища в 1919 р .

З моменту заснування і аж до 1919 р. Григорій Еммануїлович – незмінний голова опікунської ради. Він курирував і спонсорував роботу Одеської Школи мукомелів і училища, що з неї виросло. На базі лабораторії, створеної на млині Вейнштейна, група викладачів-борошномелів спільно зі спеціалістами млина займалася науковими дослідженнями зерна і борошна та їх зв’язку з якістю хліба, вивченням різних сортів пшениці, як з точки зору інтересів борошномельної промисловості, так і експорту продукції. Поряд з цими завданнями була поставлена мета «створити мірило для порівняння різноманітних сортів борошна, які фігурують на вітчизняному ринку». Звіт про ці дослідження був опублікований в журналі «Мельник» за 1917 р .

У доповіді директора училища, інженера-технолога В. Г. Рейсіха Раді у справах З’їздів мукомелів у 1912 р. зазначалося, «що молоде Училище, яке завдяки доброму починанню свого засновника та співчуттю панів мукомелів і Міністерства торгівлі і промисловості, дійшло до нинішнього свого становища, знаходиться ще в проміжній стадії свого розвитку; його послуги країні, її промисловості та хлібній справі будуть більш помітні – з вірою в успіх довіреної нам корисної справи ми будемо продовжувати свою працю» .

З 1909 р. до 1920 р. училище здійснило десять випусків, підготувавши 210 техніків борошномельної справи .

Революційні події змусили Г. Е. Вейнштейна і В. Г. Рейсіха емігрувати .

У 1920–21 рр. завідувачем вже відомого на той час навчального закладу працював Василь Павлович Мартинов, після нього трохи більше півроку – Михайло Іванович Хасапов .

Перша світова і громадянська війни відкинули економіку, в тому числі борошномельну промисловість, в глибоку й затяжну кризу. Для відновлення колишнього потенціалу потрібні були висококваліфіковані фахівці з технології борошномельного виробництва та проектування млинів .

Виникла гостра потреба в створенні вітчизняного вищого навчального закладу з підготовки інженерних кадрів для борошномельно-круп’яної промисловості .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РОКИ СТАНОВЛЕННЯ

(1922–1941) З огляду на гостру потребу борошномельної галузі в кваліфікованих фахівцях, 22 червня 1922 р. Одеське млино-технічне училище було реорганізовано в Одеський технікум технології зерна та борошна. Так виник перший в країні вищий навчальний заклад цього профілю. У законі про народну освіту зазначалося: «Технікуми є вищими навчально-технічними установами, які готують керівників-спеціалістів вищої кваліфікації (агрономів, інженерів, господарників і т. п.) у вузькій галузі народного господарства» .

Перехід училища до розряду технікуму докорінно змінив зміст навчання, його форми й методи, організаційно-штатну структуру, а також навчально-матеріальну базу .

Керівником технікуму був призначений Костянтин Андрійович Богомаз – професор, інженер-технолог, випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту 1884 р., послідовник професорів П. М. Афанасьєва і К. О. Зворикіна .

З ім’ям К. А. Богомаза пов’язана ціла епоха розвитку вітчизняного машинобудування, будівництва нових млинів, впровадження нових вальцьових верстатів, розсівів Гагенмахера, проекти перших установок мийних машин. За період роботи в Товаристві «Антон Ерлангер і К»

К. А. Богомаз побудував кілька сотень млинів, у т. ч. найбільші млини Украни. Очоливши технікум, Костянтин Андрійович одночасно обіймав посаду професора кафедри Технології зерна та борошна. Тісно пов’язаний з промисловістю, володіючи величезною ерудицією, знаючи всі тонкощі борошномельної справи, він самовіддано взявся за організацію підготовки та К. А. Богомаз виховання нових інженерних кадрів для зернопереробної промисловості .

Становлення вишу відбувалося за складних умов розрухи народного господарства після Першої світової і громадянської воєн. Заняття, як і раніше, проводилися в аудиторіях колишнього млино-технічного училища (вул. Московська, 24). Будівля, розташована в робочому районі Одеси – Пересипу, мала 20 навчальних приміщень. Навчальна база складалася з борошномельної лабораторії, фізичного кабінету, столярної та слюсарної майстерень, креслярської та бібліотеки .

Борошномельний завод № 52 — перше базове підприємство Будівля інституту на вул. Щепкіна, 5, 1922–1930 рр .

Одеського технікуму технології зерна і борошна, 1922 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У 1924 р. технікум одержав у тимчасове користування будівлю на вул. Щепкіна, 5, яка раніше належала приватному комерційному училищу Г. Ф. Файга. Це дало змогу значно розширити навчальну базу, створити низку нових лабораторій та кабінетів. Використовувалися також навчальні бази інших навчальних закладів міста .

К. А. Богомаз залучив до роботи в технікумі висококваліфікованих фахівців борошномельної справи – інженерів М. С. Ярошевського, О. Д. Гейшторга, Г. Д. Домбровського та відомих вчених у галузі фундаменВ. Я. Гіршсон тальних наук – професорів М. М. Васильєва, В. М. Пінегіна, Л. В. Мінаєва, К. І. Дебу, І. Л. Сербінова та ін. Це сприяло підвищенню рівня підготовки кадрів для зернопереробної промисловості та зростанню авторитету молодого вищого навчального закладу .

У 1925 р. до технікуму повертається Василь Якович Гіршсон – інженер-технолог, випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту 1906 р., авторитетний фахівець-практик борошномельної промисловості. Він викладав борошномельне виробництво та гідравліку в училищі з 1910-го по 1912 р .

У галузевих журналах з’являється низка цікавих статей. Виходить книга «Вступ до теорії млинових механізмів» (1927 р.), в якій підводиться наукова база під млинове машинобудування, розкривається науково-дослідницька робота, спрямована на максимальне вилучення ендосперму з пшениці та створення найбільш прийнятної для умов вітчизняного виробництва схеми помелу на основі кращих досягнень західноєвропейської та американської техніки .

На кафедрі Технології зерна та борошна проводяться науково-дослідні роботи під керівництвом професорів К. А. Богомаза та В. Я. Гіршсона. Це – розробка технології кукурудзяного помелу, кондиціювання зерна, вдосконалення процесу подрібнення зерна, вплив вологості борошна на показники його якості, якість клейковини в борошні та багато інших робіт .

У листопаді 1926 р. запрацював науково-технічний гурток, в роботі якого брали активну участь, крім професури, педагогів і студентів, працівники Укрхліба та багатьох підпримств галузі .

З перших днів керівництва технікумом Костянтин Андрійович прагнув налагодити тісний зв’язок з борошномельною промисловістю, що було вкрай необхідно для подальшого розвитку навчального закладу. Цьому сприяла навчально-виробнича практика студентів на млинах у різних регіонах країни, а також гостра потреба у фахівцях на будівництві нових підприємств і млинів, що відновлювалися. Господарські організації борошномельної промисловості (Союзборошно, Укрхліб та ін.) укладали контракти зі студентами старших курсів, щоб ті після закінчення інституту були направлені в ці організації для подальшої роботи .

Завдяки допомозі з боку промислових підприємств у 1927 р. почалося будівництво навчально-виробничого млина продуктивністю 35 т сортового помелу на добу, яке було завершено в 1929 р. Власний млин надавав можливість студентам вже під час навчання отримувати необхідні практичні навички .

До 1928 р. підготовка кадрів проводилася на факультеті Технології зерна та борошна на двох відділеннях – технологічному і механічному. Розрахований на п’ять років навчальний план включав близько 30 навчальних дисциплін: історичний та діалектичний матеріалізм, політекономія, вища математика, фізика, хімія, економіка борошномельної промисловості, іноземна (німецька) мова, українська мова, механічне обладнання млинів, дипломний проект та інші .

Відновлення і подальший розвиток народного господарства вимагало розширення масштабів підготовки фахівців зернопереробної промисловості та елеваторного господарства. Це викликало зростання чисельності студентів та професорсько-викладацького складу. Якщо в 1922 р. в технікумі було 55 учнів, 19 викладачів, а перший випуск у 1926 р. склав всього лише 8 осіб (Г. О. Барер, Н. М. Бялий, Б. О. Давидов, Г. М. Лев’ятін, Б. Я. Писак, Д. М. Пойлінар, Ш. Ю. Флейшмахер та О. І. Халіф), то в 1928 р. вже навчалося 294 студенти, заняття проводили 23 викладачі, а дипломи одержали 16 осіб. Кількість

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У 1938 р. інститут очолив випускник 1931 р., кандидат технічних наук, доцент Семен Маркович Золотарьов. У 1939 р. інститут одержав нову назву – Одеський інститут інженерів борошномельної промисловості та елеваторного господарства. На той час інститут володів потужною навчально-виробничою базою, що надавало можливість не тільки проводити навчання на високому рівні, а й розвивати науково-дослідну роботу .

Перевірка дипломних проектів, 1932—1933 рр .

Прийом до аспірантури збільшився і в 1938 р .

Зліва направо: С. М. Золотарьов, П. Р. Демисклав 19 осіб. Інститут у цей період мав два факульдов,Б. Р. Острозецер, М. М. Лев’ятін, П. К. Кузнєцов, М. Є. Гінзбург тети – Механічний та Технологічний, до складу яких входили 17 кафедр. Обидва факультети готували інженерів широкого профілю: Механічний факультет – інженерів-механіків з проектування, монтажу та експлуатації млинзаводів, крупозаводів та елеваторів; Технологічний – інженерів-технологів з проектування та ведення технологічного процесу переробки зерна в борошно і крупу, а також з керівництва технологічним контролем роботи млинзаводів, крупозаводів та елеваторів. Термін навчання – 5 років .

Викладання велося українською та російською мовами .

У 1939 р. інститут повністю розмістився в нових корпусах, залишивши всі надані йому в тимчасове користування будівлі. Це дало змогу значно розширити навчальну базу, організувати нові лабораторії та кабінети, обладнані за останнім словом техніки .

Все це сприяло подальшому розвитку інституту. У 1940 р. виш зайняв одне з перших місць серед навчальних закладів системи Наркомзагу СРСР і отримав перехідний Червоний прапор НарДовідник для абітурієнтів, 1937 р .

комату заготівель СРСР .

До початку 1940/41 навчального року в інституті навчалися 845 студентів. Викладацький склад налічував 157 осіб, з них 4 професори та 30 доцентів .

В аспірантурі навчалися П. Г. Гусєв, О. М. Дзядзіо, Л. Й. Котляр, І. К. Кравченко, А. Я. Нохотович, П. М. Платонов .

Оцінюючи роботу інституту за 1922–1941 рр., можна стверджувати, що він зробив гідний внесок у розвиток борошномельно-круп’яної промисловості та елеваторного господарства країни. За цей період підготовлено 1423 інженери, пройшли навчання в аспірантурі 23 особи, з них на кафедрі Технології борошномельно-круп’яного виробництва – 8 осіб; на кафедрі Теорії та конструкції млинових машин і механізмів – 13 осіб та 2 особи на кафедрі Хімії зерна .

У ці роки формуються напрями і зростають обсяги науково-дослідницької роботи. Результати наукових досліджень, отримані професором В. Я. Гіршсоном, дали змогу підвищити якість продукції, знизи- Засідання кафедри технології зерна, 1939 р. У центрі — завідувач кафедри, професор ти капітальні вкладення в В. Я. Гіршсон, праворуч від нього — А. Т. Матієнко

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

будівництво млинзаводів, спростити технологічний процес багатосортності помелу .

Розширенню наукової роботи сприяло створення в 1933 р. при інституті відділення ВНДІ зерна та продуктів його переробки, яке проіснувало до 1935 р .

Після його ліквідації вся науково-дослідна робота була передана кафедрам, які зосередили свою увагу на вивченні вузьких місць у технології помелу Б. Г. Острозецер М. І. ОзолІн зерна. Так, колектив кафедри Технології зерна займався проблемами розмелювання низькозольних пшениць з якісним і кількісним визначенням напівфабрикатів і готової продукції, гарячого і холодного кондиціювання склоподібних пшениць. Професор В. Я. Гіршсон і доцент П. Г. Демидов уніфікували технологічну схему помелу твердої і м’якої пшениці, розробили норми і режими експлуатації кондиціонерів, впроваджених на споруджуваних млинкомбінатах Москви і Ленінграда .

Наукові співробітники кафедри Спеціального машинознавства, в тому числі професор В. І. Ільченко і асистент М. Х. Уголік, експериментально, на спеціально виготовлених агрегатах досліджували можливість збільшення швидкості дробильних машин, вальцьових верстатів і сит .

На кафедрі Зернознавства, хімії зерна та продуктів його переробки професор М. І. Озолін і доцент Б. С. Дмитрієв з метою поліпшення хлібопекарської якості борошна розробляли спеціальну апаратуру та вивчали проблему теплообробки борошна .

Доцент Б. С. Дмитрієв виконав дослідження «Вплив процесу кондиціювання на хлібопекарські властивості пшениць «Українка» та «Кооператорка», яке було покладено в основу розробки норм і режимів кондиціювання у виробничих умовах. Кафедра Борошномельного виробництва надавала технічну допомогу сільському господарству за завданням Одеського облземвідділу .

У передвоєнні роки кафедри інституту здійснили великий внесок у розробку найважливіших наукових проблем, зміцнення зв’язків з борошномельно-круп’яним виробництвом .

До числа значних наукових досягнень слід віднести розвиток теоретичних основ переробки та зберігання зерна, хлібопечення. Інститут надав допомогу багатьом підприємствам у реконструкції і створенні нової техніки і технології, плануванні та організації виробництва .

Колектив кафедри Технології зерна і борошна в день 60-річчя і 35-річчя інженерно-педагогічної діяльності Б. Г. Острозецера, 12 травня 1940 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Результати наукових досліджень широко висвітлювалися в наукових збірниках, підручниках та навчальних посібниках. У 1938–1940 рр. у Москві вийшли друком обидві частини навчального посібника для технічних вузів «Проектування млинів» доцента Бориса Григоровича Острозецера, в 1940 р. – підручник «Борошномельне виробництво», підготовлений Я. М. Купріцем у співавторстві з доцентом Г. О. Барером, під редакцією П. А. Козьміна, Т. В. Ейдуса, Є. П. Козьміної. У періодичних виданнях тих років багато фундаментальних публікацій професорів В. Я. Гіршсона, В. І. Ільченка, М. І. Озоліна, доцентів П. Г. Демидова, Б. С. Дмитрієва, О. В. Панченка та інших вчених і викладачів .

До наукової роботи залучали й студентів. У 1932 р. відбулася перша наукова студентська конференція. Традицією стало проведення інститутських наукових сесій. Перша така сесія відбулася в 1939 р., на ній заслухали 28 доповідей. Великий науковий і практичний інтерес представляли доповіді учасників сесії: професора В. Я. Гіршсона «Крупчастий багатосортний помел пшениці», кандидата технічних наук М. Х. Уголіка «Склади, що саморуйнуються», доцента О. В. Панченка «Визначення кількості повітря, що відсмоктується з млинових і елеваторних машин» та інші .

На другій науковій сесії 1940 р. працювало чотири секції: спеціальна, загально-технічна, хімічна та соціально-економічна. У 19-ти доповідях і виступах учасників сесії відображені всі напрями наукової діяльності інституту. У звітах керівників секцій зазначалося, що найбільш цікавими були доповіді професора В. Я. Гіршсона «Ефективність роботи гладких котків з матовою поверхнею», доцентів П. Г. Демидова «Опромінення зерна світловими і звуковими хвилями», Г. Д. Домбровського «Значення сортування зерна у виробництві круп», В. Я. Білецького «Динамічний синтез кулачкових механізмів», І. І. Ленарського «Хімічні зміни при тепловій обробці зерна», асистента Л. І. Котляра «Визначення мікроелементів золи пшениці» .

За високі досягнення в підготовці інженерних кадрів і науково-дослідній роботі виш неодноразово заохочувався Міністерством заготівель СРСР. До 1941 р. завершився процес становлення інституту. Він виріс у великий навчальний заклад, що набув всесоюзного значення в справі підготовки науково-педагогічних кадрів та висококваліфікованих фахівців для борошномельно-круп’яної промисловості та елеваторно-складського господарства .

Але війна, що почалася 22 червня 1941 р., порушила мирне життя інституту. Випуск 140 інженерів відбувався вже в умовах повітряного бомбардування Одеси. Викладачі, співробітники, випускники й студенти одягли військову форму і зі зброєю в руках пішли захищати свою Батьківщину. Настав один з найбільш складних періодів у житті вишу та всієї країни .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

СУВОРІ РОКИ ВІЙНИ (1941–1945)

–  –  –

23 червня 1941 р. під жорстоке бомбардування потрапили вокзал, житлові будинки та інші об’єкти міста. Цього дня від розриву бомб постраждала частина хімічного корпусу і значних руйнувань зазнали головний корпус інституту та навчально-матеріальна, виробнича і науково-дослідна база вишу .

У кінці липня 1941 р., незважаючи на великі втрати, загарбникам вдалося вийти на далекі підступи до Одеси. Труднощі військової обстановки зажадали прийняття енергійних і невідкладних заходів щодо евакуації матеріальної та технічної бази інституту. Згідно з планом евакуації 27 липня 1941 р. почалося перебазування інституту до м. Новочеркаськ. Порядок евакуації визначався наказом директора інституту. У першу чергу належало вивезти студентів та основний викладацький склад. Навчально-виробничі майстерні, підсобне господарство, все майно та інвентар у будівлях інституту до особливого розпорядження залишалися на місцях .

Забезпечення охорони покладалося на доцента Г. Д. Домбровського. Невдовзі в далеку дорогу вирушили 250 студентів і співробітників та 50 сімей. Із собою вони везли 10 тонн обладнання .

До м. Новочеркаськ прибули на початку серпня. Однак, у зв’язку з наближенням лінії фронту до Новочеркаська, 4 жовтня 1941 р. навчальний заклад переїхав до м. Саратова, де знаходився Наркомат заготівель СРСР .

До Саратова інститут прибув 28 жовтня. Але там не було необхідних умов для його роботи .

Наркомат заготівель СРСР своїм розпорядженням № 79 від 30 жовтня 1941 р. дозволив тимчасово перевести інститут до м. Ташкента та розмістити його на базі школи фабрично-заводського учнівства борошномелів. Почати заняття було наказано не пізніше 1 грудня 1941 р. Студентам другого і третього курсів надали відпустку до 1 грудня 1941 р. Студентів четвертого і п’ятого курсів відправили на виробничу практику, а частину викладачів і співробітників інституту скоротили і відрядили на заводи й фабрики .

25 грудня 1941 р. основна частина інституту прибула до Ташкента. Перед колективом постало невідкладне завдання якомога швидше відновити роботу .

Завдяки турботі та допомозі місцевих органів й уряду Узбекистану інститут успішно впорався з усіма завданнями. Вже 2 січня 1942 р. приступили до занять студенти п’ятого курсу, 2 лютого – студенти четвертого курсу, 2 березня – студенти другого і третього курсів. Усього сіли за парти понад сто студентів. Інститут оголосив додатковий прийом студентів на всі курси .

У зв’язку з початком навчання керівництво інституту надало Всесоюзному Комітету у справах вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР (ВКВШ) штатний розклад на 1942 р. Однак, його не затвердили через малу кількість студентів, роботу навчального закладу визнали недоцільною .

–  –  –

В евакуації проводилася плідна науково-дослідна робота. Доценти П. Г. Демидов, Б. Г. Острозецер, Г. О. Барер, Г. М. Лев’ятін, Г. Б. Пузрін провели такі дослідження та роботи: розробка методів сушіння і переробки в борошно високовологого зерна; будівництво крупоцеху на млинкомбінаті № 2 в м. Ташкенті; механізація транспортування зерна та борошна на чотирьох млинзаводах Ташкента та області .

Студенти й викладачі часто поєднували навчання з роботою на будівництві Північно-Ташкентського каналу, Саларській гідроелектроР. С. Бронштейн станції, залізниці, на заводах оборонної промисловості, а також працювали на збиранні бавовни .

Колектив інституту надихали перемоги на полях битв. З особливим піднесенням зустріли повідомлення про звільнення міста Одеси 10 квітня 1944 р. військами Третього Українського фронту під командуванням генерала армії Р. Я. Малиновського .

За час ворожої окупації, що тривала 907 днів, в Одесі загинуло 82 тис. жителів, 78 тис. чоловік потрапили на примусові роботи до Німеччини .

З огляду на важливість підготовки фахівців для борошномельної промисловості та елеваторного господарства, за кілька днів до звільнення Одеси, уряд СРСР ухвалив рішення про організацію охорони та збереження матеріальної бази інституту .

Відразу ж після звільнення міста 14 квітня 1944 р. до Одеси з Ташкента прибула ініціативна група в складі директора інституту, доцента С. М. Золотарьова, заступника директора з навчально-виховної та наукової роботи, доцента Г. О. Барера, доцентів П. Г. Демидова, А. В. Данченка та інших для організації відновлення вишу, який вщент був розграбований і зруйнований .

Згоріли будівлі навчального корпусу, навчального млина і будинок для викладачів. На руїни перетворився лабораторний корпус. Дороге обладнання, апаратура, наочні посібники, наукова та навчальна література були розграбовані. Загальний збиток склав 8 млн. карбованців .

Будинки інституту стояли без покрівлі, із зяючими віконними отворами. Не працювали опалення, електромережа, водопровід і каналізація. Не вистачало продовольства, медикаментів, білизни .

Долаючи всі труднощі, невеликому колективу інституту вдалося за одинадцять днів привести в придатний стан лабораторний корпус і гуртожиток студентів. 25 квітня 1944 р. 32 студенти (12

– третього курсу, 10 – четвертого, 4 – п’ятого і 6 дипломників) відновили заняття в Одесі .

Більшість студентів і викладачів ще знаходилися в Ташкенті. Рада Народних Комісарів СРСР 11 травня 1944 р. ухвалила рішення про повернення інституту до Одеси. У рідне місто викладачі та студенти прибули в жовтні 1944 р., а обладнання та інше майно надійшло в листопаді. Евакуаційний період у житті вишу закінчився, почалося його відновлення .

До початку 1944/45 навчального року колектив інституту обладнав і підготував до занять 10 лабораторій, 3 кабінети і спортзал. На двох факультетах, (Технологічному і Механічному), до занять приступили 496 студентів. Педагогічний колектив інституту складався з 63 осіб, у тому числі 7 професорів, 16 доцентів, 12 старших викладачів та 28 викладачів і асистентів .

Перший після повернення до Одеси навчальний рік проходив у складних умовах. Матеріальна, навчальна і виробнича бази були вкрай слабкиМи повернулися додому! Одеса, квітень 1944 р .

ми. Бракувало навчального приладдя,

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

літератури, лабораторного обладнання та аудиторій. Заняття проводилися в наспіх відремонтованих приміщеннях .

Свій побут викладачі й студенти облаштовували як могли. Особливо важко доводилося взимку – не вистачало палива. І хоча студенти поєднували навчання з роботою на будівельних майданчиках, жага знань, інтерес до наук були надзвичайно високими .

У 1945 р. інститут випустив 59 інженерів, у тому числі 31 механіка та 28 технологів. Випуск молодих фахівців майже збігся з довгоочікуваним Днем А. Т. Матієнко Перемоги – 9 травня 1945 р. Змужнілі й відважні герої Другої світової війни (1909—1944) знову сіли за парти. 233 вихованці інституту, з них 64 інваліди, з полів битв повернулися з орденами і медалями .

Багато співробітників інституту полягли смертю хоробрих у битві за Батьківщину. Назавжди у пам’яті залишиться світлий образ заступника директора з навчально-виховної та наукової роботи, інженера третього рангу, доцента Андрія Терентійовича Матієнка .

Він народився в 1909 р. Працював на кораблях Чорноморського торгового флоту. У 1930 р. вступив до Інституту технології зерна та борошна. У 1939 р. захистив дисертацію, став кандидатом технічних наук .

4 травня 1940 р. розпорядженням з управління навчальними закладами Наркомату заготівель СРСР А. Т. Матієнко був затверджений на посаді заступника декана Технологічного факультету Одеського інституту інженерів борошномельної промисловості та Пам’ятник А. Т. Матієнку елеваторного господарства, а 15 грудня 1941 р. – заступником дирек- в с. Стара Гута Волинської тора інституту з навчальної роботи. області Восени 1942 р. Андрій Терентійович добровільно пішов у партизанське з’єднання ім. Боженка, командував партизанським загоном ім. Дениса Давидова. Героїчно загинув 27 квітня 1944 р. під час бою на залізничній станції Гута Волинської області. За вміле керівництво підрозділом та особисту мужність А. Т. Матієнко нагороджений орденом Червоного Прапора та орденом Богдана Хмельницького .

Не повернулися з поля бою й начальник військової кафедри полковник О. В. Барятинський, аспірант Й. Ш. Аронов, студенти М. І. Бяков, С. Й. Глезер, Ю. М. Ройтман, Г. М. Хижняк та багато інших .

Колектив академії свято шанує пам’ять про загиблих вихованців і співробітників інституту .

На їх честь на території академії споруджено пам’ятник .

Перед пам’ятником воїнам 1 вересня під час урочистої церемонії посвячення в студенти юнаки й дівчата дають клятву на вірність Вітчизні, обіцяють вчитися і бути гідними послідовниками тих, хто став на захист Батьківщини і не віддав ні п’яді рідної землі .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАЗАВЖДИ ЗАЛИШАТЬСЯ В НАШИХ СЕРЦЯХ

ІМЕНА ВІДВАЖНИХ ЗАХИСНИКІВ БАТЬКІВЩИНИ:

–  –  –

Було відновлено лабораторний корпус, студентський гуртожиток, головний навчальний корпус, заново створені або модернізовані лабораторії гідравліки, промислової вентиляції, електротехніки, електроустаткування та інші .

З величезною радістю колектив інституту зустрів довгоочікуване відновлення занять у головному навчальному корпусі, частково відбудованому до початку 1950–1951 навчального року .

У вересні 1952 р. наказом Міністерства вищої освіти були створені факультетські ради .

Це рішення багато в чому сприяло поліпшенню керівництва кафедрами як центрами всієї навчальної, методичної та наукової роботи .

У післявоєнні роки деканами факультетів працювали доценти Є. О. Баніт, Г. О. Барер, В. Г. Лебединський, І. І. Ленарский, М. К. Наремський, І. В. Пасечник, Г. Г. Подзолов, І. К. Кравченко, М. Х. Уголік. Кафедри очолювали професори В. Я. Білецький, Й. М. Берман, Д. П. Гохштейн, П. Г. Демидов, Є. Б. Лунц, В. Ф. Мальцев, О. В. Панченко, М. В. Роменський, Й. Л. Ройх, В. Я. Гіршсон, Л. Й. Котляр, А. О. Іванов, С. Г. Зальцберг, Д. І. Рабинович, доценти Р. С. Бронштейн, Л. О. Бондарєв, А. П. Єгіпко, І. Т. Мерко та інші .

24 серпня 1953 р. Одеський інститут інженерів борошномельної промисловості та елеваторного господарства перейменований в Одеський технологічний інститут .

Створюються нові лабораторії: автоматизації виробничих процесів, промислової електроніки, лічильно-обчислювальних пристроїв. З лабораторії підйомно-транспортних машин виділяється лабораторія пневмотранспорту .

Перебудова навчального процесу зажадала посиленої роботи колективів кафедр з підготовки та видання підручників і навчальних посібників. З 1954 по 1958 рр. вийшли друком:

«Технологія борошномельного виробництва» і «Технологія комбікормового виробництва»

(П. Г. Демидов), «Пневматичний транспорт на сільськогосподарських млинах» (П. М. Платонов, О. М. Дзядзіо, З. Ш. Кофман), «Елеватори та склади» (П. М. Платонов, В. Г. Ляторовский, П. М. Рекайкін), «Підйомно-транспортні пристрої і механізація вантажно-розвантажувальних робіт» (П. М. Платонов, К. І. Куценко), «Вентиляційні установки елеваторів, млинів, круп’яних і комбікормових заводів» (О. В. Панченко), «Електрообладнання харчових підпримств» і «Лабораторні роботи із загальної електротехніки та електроустаткування промислових підприємств» (А. О. Іванов), «Конспект лекцій з аналітичної геометрії» (Г. В. Костанді), «Сортові помели пшениці» (С. М. Золотарьов), «Досвід роботи млина № 18 в Одесі на пневматичному транспортуванні продуктів розмелу» (Г. Ф. Костюк, О. М. Дзядзіо, П. М. Платонов, Г. О. Барер), «Шліфування та нарізка млинових валків» (Л. Й. Котляр, Н. Я. Кестельман) та інші .

У 1958–1959 навчальному році в інституті відкривається заочне навчання зі спеціальностей «Машини і апарати харчових виробництв», «Зберігання і переробка зерна». У 1959–1960 навчальному році в інституті була проведена велика робота з визначення перспектив і напрямів подальшого розвитку. Питання про профіль інституту обговорювалося на ректораті, зборах і нарадах провідних вчених. Ректорат систематично вивчав і узагальнював досвід роботи інших вишів, проводив консультації з Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і УРСР .

Ініціатива колективу інституту знайшла підтримку в міністерстві і в 1961Керівний склад інституту, 50-і роки 1962 навчальному році, хоч Д. П. Гохштейн), вивчення теплообміну в дисперсних середовищах стосовно охолодження газографітних ядерних реакторів і утилізації теплоти газів, що відходять, в енергетиці, металургії, харчової та хімічної промисловості (науковий керівник – доцент З. Р. Горбіс), дослідження тепло- і масообміну при конденсації фреонів та їх сумішей (науковий керівник – професор В. М. Бузнік), створення методів розрахунку і прогнозування теплофізичних властивостей рідин і газів (науковий керівник – доцент П. М. Кессельман) .

Хорошу школу молоді вчені проходили в міжвузівському семінарі з проблем термодинаміки, в роботі якого брали участь славнозвісні в країні і за кордоном професори В. С. Мартиновський, Я. З. Казавчінський, Л. З. Мельцер, Г. М. Костенко .

З числа співробітників факультету 12 осіб захистили докторські дисертації (З. Р. Горбіс, П. М. Кессельман, Ю. І. Бланк, С. М. Сурін, Ю. Л. Тонконогий, В. В. Корнаракі, В. З. Геллер, М. Д. Захаров, В. А. Календарьян, Г. Ф. Смирнов, Е. І. Таубман, О. Г. Бурдо) .

У 1969 р. в зв’язку з реорганізацією інституту спеціальності факультету були передані в Одеський політехнічний інститут та Одеський технологічний інститут холодильної промисловості, а кафедра Теплотехніки знову увійшла до складу Механічного факультету .

У кінці 60-х – початку 70-х років перед вищою школою було поставлено завдання підготовки висококваліфікованих кадрів, які володіють новітніми досягненнями вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. У всіх технічних вузах розширилася теоретична підготовка студентів з математики, фізики, хімії та інших фундаментальних дисциплін .

Гостра потреба в інженерних кадрах різного профілю і висока репутація інституту залучали в його стіни все більше і більше молоді. Так, у 1968 р. вже навчалося 3455 студентів .

Важливою складовою частиною навчального процесу була виробнича практика студентів .

У перші повоєнні десятиліття були переглянуті програми її проведення, складений перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент. Виробничу практику студенти третього курсу проходили протягом 5–6 тижнів (у вересні–жовтні); четвертого курсу – протягом 6–8 тижнів (в травні–липні); п’ятого курсу – у вигляді переддипломної практики протягом 11–12 тижнів (в грудні–березні). Базою для її проведення Міністерство заготівель СРСР визначило 63 великих промислових підприємства, в тому числі 8 млинкомбінатів, 35 млинзаводів, 4 крупозаводи, 9 елеваторів і 7 заводів, які виготовляли млинові та елеваторні машини .

Студенти Технологічного факультету проходили практику на підприємствах Міністерства хлібопродуктів – млинах, крупозаводах, комбікормових заводах, хлібоприймальних пунктах, елеваторах і заводах з обробки гібридного насіння кукурудзи; студенти механічного факультету – на машинобудівних заводах; студенти інженерно-економічного факультету проходили практику не тільки на підприємствах Міністерства хлібопродуктів, а й на підприємствах харчової промисловості – хлібозаводах, спиртозаводах, цукрозаводах, пивзаводах і макаронних фабриках .

Практика завершувалася захистом звітів і підсумковою виробничою конференцією, на якій студенти доповідали про передові методи виробництва і технологічні процеси, про свій особистий внесок у роботу підприємств. Такі конференції, безумовно, сприяли поліпшенню якості підготовки фахівців .

Для одержання студентами робітничих спеціальностей при інституті в 60-і роки було створено навчально-експериментально-виробниче підприємство з ливарним, ковальсько-пресовим, механічним, слюсарним, столярним та іншими цехами .

Підвищенню якості підготовки фахівців для народного господарства сприяла й науково-дослідна робота. Досить напруженим був перший післявоєнний п’ятирічний план наукових досліджень, який передбачав вирішення низки складних теоретичних проблем. Інститут працював над держбюджетною тематикою і виконував договори з підприємствами .

У 1946 р. був створений науково-дослідний сектор (НДС), який очолив молодий науковий працівник, кандидат технічних наук П. М. Платонов. У 1956 р. його змінив кандидат технічних наук Антон Петрович Скляренко. Поряд з традиційними виникають нові наукові

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

напрями і школи, в тому числі, з активних методів зберігання зерна, механізації та автоматизації транспортних процесів на підприємствах борошномельно-елеваторної промисловості та інші .

Провідною за профілем інституту в цей час стає кафедра Технології борошно-круп’яного виробництва, яку очолив доцент П. Г. Демидов .

Кафедрою Технологічного обладнання завідував доцент О. В. Панченко. Тут посилено проводилась наукова робота з інтенсифікації процесів подрібнення зернових продуктів і створення приладів оперативного М. В. Роменський контролю для оцінки ефективності цих процесів; розробки нових передач у вальцьових верстатах. У 1959 р. кафедру очолив доцент Л. Й. Котляр .

Кафедра Елеваторно-складського господарства, що була створена з ініціативи доцента П .

М. Платонова, домоглася вагомих результатів у галузі сушіння зерна. У 1948 р. на її базі відкрилася кафедра Підйомно-транспортних машин. Головною науковою проблемою стало створення наукових основ комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів. Кафедра Промислової вентиляції, гідравліки і насосів створена у 1952 р. з ініціативи доцента О. М. Дзядзіо, зосередила зусилля на розробці наукових проблем пневмотранспорту та вентиляційних установок. Співробітники цієї кафедри перевели на пневмотранспорт перший млин в країні .

Кафедру Біохімії зерна – єдину кафедру біологічного напрямку – очолював доктор біологічних наук, професор М. В. Роменський. Цій кафедрі передувала кафедра Спеціальної хімії, яка з 1934 р. мала назву Зернознавство та хімія зерна і продуктів його переробки, якою керував професор М. І. Озолін – один із засновників хімії зерна. За результатами його досліджень були видані роботи, присвячені найактуальнішим питанням хімії і хімічної технології зерна: кондиціонування, методам поліпшення хлібопекарних властивостей, відбілювання борошна, колориметричним методам аналізу сумішей борошна з різних злаків та багато інших. Під керівництвом М. В. Роменського проводилася робота з вивчення технологічних і біохімічних властивостей пшениці півдня України. Була розроблена низка прискорених і точних методів оцінки зерна. Особливу увагу М. В. Роменський приділяв вивченню білкових речовин і крохмалю зерна в зв’язку з його харчовими якостями. Своїми роботами він вніс великий внесок в галузь біохімії зерна .

Професор М. В. Роменський посідає почесне місце серед найвідоміших біохіміків зерна СРСР – професорів В. Л. Кретовича, Є. Д. Казакова, Н. П. Козьміної .

Серед хімічних кафедр провідною була кафедра Органічної хімії. Завідувачем кафедри спочатку був професор І. І. Ленарський, а потім М. С. Дудкін – молодий науковець, співробітник кафедри. Під його керівництвом складалися науковий напрям і школа з переробки нехарчової сировини .

Кафедра Фізики під керівництвом професора Й. Л. Ройха проводила дослідження атмосферної корозії металів. З часом на її базі виник науковий напрям, пов’язаний з розробкою антикорозійного покриття та технології його нанесення .

При кафедрах інституту були створені держбюджетні науково-дослідні лабораторії і групи з комплексних наукових проблем: динаміки міцності машин (керівник – професор Ю. Б. Лунц); комплексної переробки кукурудзи (керівник – професор П. Г. Демидов);

переробки нехарчової рослинної сировини в білкові продукти (керівник – професор М. С. Дудкін); нових робочих тіл і теплоносіїв енергетичних установок (керівник – професор Д. П. Гохштейн) .

Результати наукових досліджень широко впроваджувалися у виробництво. Так, розроблені проекти пневматичного транспорту реалізовані більш ніж на 60 млинах; режими гідротермічної обробки гречки були прийняті Головборошном для впровадження на всіх заводах, які переробляли цю культуру; прилад для контролю роботи вальцьового верстата – розмоломір

– був прийнятий до серійного виробництва на заводах Головпродмаша та ін .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У навчальний процес 20 вишів і 40 технікумів країни був впроваджений комплекс методичних матеріалів з програмованого контролю за електротехнічними дисциплінами, дворежимний десятипозиційний тренажер, трирежимна десятибальна контрольно-навчальна машина та інші. Ці роботи були відзначені Головним комітетом ВДНГ СРСР дипломом першого ступеня в грудні 1968 р., а їх автори – завідувіч кафедри електротехніки професор А. О. Іванов, старші викладачі цієї ж кафедри А. В. Сорочинський, О. О. Тищенко та Д. К. Малашенко – були нагороджені грошовою премією, золотою, срібною та бронзовою медалями .

Колективи кафедр у 1956–1960 рр. виконували вісім проблемних тем, які ввійшли у зведений план наукових розробок, затверджений Міністерством хлібопродуктів СРСР: дослідження технологічних властивостей зерна; дослідження активних методів зберігання зерна;

дослідження основних технологічних процесів переробки зерна; дослідження робочих процесів і теорія проектування основних машин борошномельно-елеваторної промисловості;

механізація та автоматизація транспортних операцій; поліпшення використання резервів в елеваторно-складському господарстві; раціональний вибір параметрів теплових схем електростанцій (на замовлення Ленінградського металевого і Харківського турбінного заводів);

фотографічний метод лічильника часток; дослідження атмосферної корозії металів .

У зв’язку з постановою Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1956 р. «Про заходи поліпшення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах» та з огляду на розширення проблемної тематики та обсягу наукових досліджень, що проводяться в інституті, Вчена рада вийшла з пропозицією до Міністерства вищої освіти СРСР і Міністерства хлібопродуктів СРСР про організацію при інституті трьох Проблемних науково-дослідних лабораторій і дослідно-конструкторських бюро з машиновипробувальною станцією .

У 60-ті роки розширився зв’язок науки з виробництвом. Так, якщо в 1952 р. інститут виконував замовлення тільки трьох міністерств, то в 1962 р. – вже 32 міністерств, відомств і підприємств. На замовлення промисловості в 1952 р. інститут виконав 10 робіт на суму 22,5 тис. крб., а в 1962 р. вже 58 робіт на загальну суму 295 тис. крб. У народне господарство країни були впроваджені роботи: «Нові температурні режими сушіння зерна круп’яних культур»; «Розробка схеми приготування овсяної коричневої крупи у виробничих умовах»;

«Використання методу різкого збільшення сівкості розсівів», виконані під керівництвом доцентів П. М. Платонова, Г. Д. Домбровського, професора В. Я. Гіршсона .

У 1948 р. відновилося видання збірників наукових праць інституту, а з 1950 р. – прийом в аспірантуру. У 1951-1956 рр. успішно захистили докторські дисертації О. В. Панченко, В. Я. Белецький, І. І. Ленарський та інші .

Продовжує зростати обсяг наукових робіт за договорами, який в 1956 р. досяг 1045 тис. крб. (у цінах 1961 р.). Науковці беруть участь в різних конференціях, симпозіумах, семінарах. Збільшення обсягів науково-дослідних робіт дає змогу значно розширити матеріальну базу .

Велика увага надається роботі наукових студентських гуртків, які були майже на кожній кафедрі. У 1960 р. створюється студентське конструкторське бюро, яке стає центром студентської проектно-конструкторської думки .

У кінці 1960 р. була створена науково-дослідна лабораторія з комплексної переробки кукурудзи в харчові продукти. Очолили лабораторію професора П. Г. Демидов і М. В. Роменський. Будівництво спортивно-оздоровчого табору «Дружба», 1959 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Під керівництвом професора М. С. Дудкіна було організовано лабораторію з переробки нехарчової рослинної сировини в білкові продукти, а під керівництвом професора П. М. Платонова – лабораторію промелектроніки .

Якщо в 50-ті роки інститут відновлювався, то в 60-ті роки формувалось його сучасне обличчя. В інституті склався науковий колектив високої кваліфікації, що дало можливість у 1965 р. отримати право приймати до захисту докторські дисертації .

Серед першочергових завдань, які належало вирішувати керівництву інституту спільно з громадськими організаціями, було налагодження побуту студентів і викладачів. У цей час будуються нові гуртожитки та житлові будинки, організовується підсобне господарство .

Все це сприяло поліпшенню життя студентів і викладачів, і, в кінцевому підсумку, підвищенню якості навчального процесу .

Великого розмаху в ті роки набула фізкультурно-спортивна і культурно-масова робота. Збірні команди інституту з різних видів спорту неодноразово посідали призові місця на республіканських і всесоюзних змаганнях .

У 1959 р. було розпочато будівництво спортивно-оздоровчого табору в Чорноморці .

Студентський клуб з розвиненою структурою різноманітних гуртків за участю викладачів і студентів проводив культурно-виховні зустрічі, вечори, святкування знаменних дат .

Багато уваги в інституті приділялося розширенню та зміцненню зв’язків з іншими країнами. У 1951 р. було розпочато підготовку інженерних кадрів для зарубіжних країн. З кожним роком збільшувалася не тільки кількість іноземних студентів, а й число країн, що беруть участь у співробітництві. Багато випускників інституту стали провідними фахівцями і керівниками харчової промисловості в своїх країнах. Так, випускник 1959 р. Фу Лі Мін

– заступник міністра торгівлі і легкої промисловості Китаю; випускник 1962 р. Чан Док Ба

– доктор технічних наук, професор політехнічного інституту в Хошиміні (В’єтнам); випускник 1967 р. Д. Пуревтав – директор об’єднання хлібокондитерських підприємств Улан-Батора (Монголія); випускник 1969 р. Л. Дамдіісурен – заступник міністра сільського господарства і харчової промисловості Монгольської Народної Республіки .

У липні 1968 р. ректором Одеського технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова був призначений доктор технічних наук, професор Владислав Феліксович Чайковський .

Владислав Феліксович Чайковський в 1945 р. закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту. З 1946 по 1949 рр. працював секретарем Одеського обкому комсомолу, а з березня 1949 р. – в Одеському технологічному інституті харчової і холодильної промисловості, де пройшов шлях від асистента до проректора з навчальної роботи і завідувача кафедри .

З 1962 по 1965 рр. Владислав Феліксович знаходився у відрядженні в Індії, де працював експертом і главою місії ЮНЕСКО в Бомбейському технологічному інституті і керував підготовкою інженерів і наукових кадрів в галузі холодильної техніки, а також організацією лабораторної бази інституту .

У 1967 р. він захистив докторську дисертацію, а в 1968 р. йому було присвоєно вчене звання професора .

З жовтня 1971 р. по серпень 1973 р. В. Ф. Чайковський працює головним технічним радником ООН у м. Олександрія (Єгипет), де під його керівництвом був створений науковий центр Близького Сходу з підготовки вчених і професорів для університетів .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В. Ф. Чайковський – автор близько двохсот наукових робіт, у тому числі йому належать 30 авторських свідоцтв на винаходи та патенти. Під його керівництвом захищено 3 докторські, 46 кандидатських дисертацій .

Владислав Феліксович вів велику громадську роботу. Він обирався депутатом Одеської міськради, членом міськвиконкому, депутатом Одеської облради, очолював обласне відділення Українського товариства дружби і культурних зв’язків із зарубіжними країнами .

Рішенням Вченої ради інституту в 1992 р. В. Ф. Чайковському було В. Ф. Чайковський присвоєно почесне звання заслуженого професора. У 1993 р. він був обраний дійсним членом АН технологічної кібернетики України, в 1997 р – дійсним членом Академії історії та філософії природничих і технічних наук .

Результативна піввікова науково-педагогічна та адміністративна діяльність професора В. Ф. Чайковського відзначена орденом «Знак пошани» та орденом «Дружби народів», медаллю «Дружба» МНР за підготовку кадрів для зарубіжних країн і медаллю «За доблесну працю», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою Міністерства вищої освіти УРСР. В. Ф. Чайковський нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» .

У 1968 р. інститут мав у своєму складі п’ять факультетів стаціонару (Технологічний, Механічний, Автоматизації та приладобудування, Теплофізичний та Інженерно-економічний), вечірній і заочний факультети, Херсонську філію, аспірантуру, постійно діючі з 1966 р. курси підвищення кваліфікації інженерно-технічних кадрів харчової та зернопереробної промисловості. Підготовку 13455 студентів усіх форм навчання здійснювали 34 кафедри, в складі яких працювали 322 викладача, в тому числі 14 професорів і докторів наук, 97 доцентів і кандидатів наук .

У ці ж роки, крім традиційних спеціальностей для зернопереробної промисловості, пов’язаних зі зберіганням і переробкою зерна, інститут здійснював підготовку інженерів за спеціальностями теплофізичного профілю, а також за спеціальностями автоматика і телемеханіка, динаміка і міцність машин. В. Ф. Чайковський на конференції, присвяченій договору про радянсько-індійДля повоєнної історії інституту характерне безперервне ське співробітництво зростання масштабів підготовки фахівців. Так, у 1945 р. на перший курс було прийнято 437 студентів при загальній чисельності 835 осіб, у 1969 р. – 945 першокурсників і загалом навчалося 4430 осіб. Якщо в 1945 р. інститут випустив 59 інженерів-технологів і механіків, то в 1969 р. – 725 технологів, механіків та економістів. Всього за 1945–1969 рр. інститут підготував близько 7 тисяч фахівців .

Випускники інституту обіймали посади міністрів та їх заступників, начальників управлінь колишніх союзних і республіканських міністерств, директорів, начальників і головних інженерів обласних управлінь, об’єднань, заводів, керівників науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, факультетів та кафедр. Серед них: кандидат технічних наук О. Ф. Трунов – заступник міністра заготівель РРФСР; Г. С. Зелінський – начальник технічного управління Міністерства хлібопродуктів РРФСР (згодом з 1977 по 1982 рр. – начальник Головного науково-технічного управління Міністерства хлібопродуктів СРСР, з 1982 по 1998 рр. – директор Всесоюзного науково-дослідного інституту зерна (ВНДІЗ)); кандидат технічних наук З. Д. Хусід – заступник директора з наукової роботи ВНДІЗ; М. П. Студзинський – начальник технічного управління Міністерства заготівель УРСР; Ю. Ф. Баранський – заступник міністра заготівель Казахської РСР; В. О. Кацевич – начальник Укрголоввино; кандидат технічних наук В. Плиски – заступник директора харчового технікуму в м. Пардубіце, (Чехословаччина), та багато інших .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КОРІННІ ПЕРЕТВОРЕННЯ. МИ – ЛОМОНОСОВЦІ!

(1969–1992) Важливою віхою в історії інституту став 1969 р. – Наказом Міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 480 від 18 липня 1969 р. Одеський технологічний інститут ім. М. В. Ломоносова та Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості були реорганізовані і частково об’єднані. У результаті реорганізації до ОТІ ім. М. В. Ломоносова влилися викладачі, наукові співробітники, аспіранти та студенти ОТІХХП, що навчалися за спеціальностями – машини та апарати харчових виробництв, технології виноробства, консервування, м’яса і м’ясних продуктів, молока і молочних продуктів .

У свою чергу з ОТІ ім. М. В. Ломоносова в ОТІХХП були переведені Теплофізичний факультет разом з частиною професорсько-викладацького складу, Проблемна науково-дослідна лабораторія, аспіранти і студенти, які проходили навчання за спеціальностями Інженерна теплофізика та проектування, Монтаж та експлуатація атомних електростанцій .

Спеціальності – автоматизація технологічних процесів та промислова теплоенергетика були передані в Одеський політехнічний інститут .

В результаті цієї реорганізації відбулися істотні зміни в структурі інституту. Так, якщо в 1968–1969 навчальному році в інституті було 5 факультетів, 32 кафедри, 314 викладачів, у тому числі 15 докторів наук, професорів і 115 кандидатів наук, доцентів, 4230 студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання і 103 аспіранти, то в 1969–70 навчальному році стало 6 факультетів, 37 кафедр, 445 викладачів, у тому числі 16 докторів наук, професорів і 159 кандидатів наук, доцентів. Контингент студентів усіх форм навчання склав вже 6510 чоловік, в аспірантурі навчалися 125 осіб. Під час реорганізації відбулися зміни і в керівному складі інституту. Так, проректорами були призначені: з наукової роботи – професор О. М. Дзядзіо, з навчальної роботи – доцент Є. Г. Кротов, з адміністративно-господарської роботи – Т. І. Черняков .

Навчальну частину інституту очолила В. І. Піснячевська, аспірантуру

– В. К. Смирнова, науково-дослідний сектор – кандидат технічних наук А. П. Скляренко .

Факультети Технології зерна, Технології м’ясних і молочних продуктів, Технології консервування, Механічний, Інженерно-економічний, Автоматизації та приладобудування, вечірній і заочний, а також підготовче відділення та постійно діючі курси підвищення кваліфікації очолили доценти В. Г. Лебединський, К. В. Церкасевич, Т. Л. Роматовська, Є. О. Баніт, С. Б. Грушевой, М. К. Наремський, І. К. Кравченко, А. П. Скляренко І. І. Щерба, І. В. Настагунін і І. М. Архипов. Завідувачами кафедр працювали професори Й. М. Берман, М. С. Дудкін, О. М. Дзядзіо, Л. Й. Котляр, В. Ф. Мальцев, А. О. Іванов, П. М. Платонов, В. Я. Білецький, О. Т. Марх, О. М. Мальський, М. Я. Дікіс, Й. Л. Ройх, В. Ф. Чайковський; доценти О. В. Анатольєв, О. О. Бобров, Л. О. Бондарєв, В. А. Гризо, М. О. Грішин, Г. М. Греков, Б. С. Гуськов, М. М. Коровенков, Є. Г. Кротов, П. О. Книжко, К. І. Куценко, О. І. Макеєнко, І. Т. Мерко, М. К. Наремський, М. В. Остапчук, А. П. Скляренко, Г. Г. Подзолов, О. О. Преображенський, Я. П. Серебренік, І. О. Северин, М. Г. Таран, Б. О. Тадулев, М. Х. Уголік, П. Й. Хрістиченко, В. А. Яковенко .

З метою підвищення рівня загальноосвітньої підготовки робітничої та сільської молоді та звільнених у запас із Збройних Сил воїнів і створення їм необхідних умов для

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

вступу до інституту в 1969 р. організували підготовче відділення, яке відразу набуло популярності. До занять приступили 175 слухачів .

На курсах підвищення кваліфікації пройшли навчання 850 керівних працівників і спеціалістів підприємств та організацій Міністерства заготівель УРСР .

У 1970 р. Рада Міністрів України перейменувала виш на Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова .

Це чітко визначило профіль вишу, який став одним з найбільших вищих навчальних закла- Фасад головного корпусу з барельєфом М. В. Ломоносова дів країни такого типу .

Професія харчовика настільки ж престижна і гуманна, як, наприклад, лікаря, вчителя, тому що має безпосереднє відношення до життя, здоров’я, благополуччя і настрою людини. Та особливо важливе значення вона має в наш час, коли насущними стали проблеми забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. З 1975 р. для задоволення потреб народного господарства в інституті почалася підготовка інженерних кадрів за спеціальностями: технологія комбікормів, технологія хлібопекарського, макаронного і кондитерського виробництва .

Новий профіль інституту потребував зміцнення і розширення навчальної, матеріальної та науково-дослідницької баз, вдосконалення методики та організації навчального процесу, перегляду навчальних програм, підвищення якості та ефективності лабораторних і практичних занять. У 70-х – першій половині 80-х років в інституті були побудовані механічний, фізичний, хімічний корпуси, переобладнаний корпус кафедр Виноробства та Російської мови, прийнятий до експлуатації обчислювальний центр. У зв’язку з відкриттям в інституті нових спеціальностей, а також із введенням навчальних корпусів колективам кафедр довелося виконати великий обсяг робіт з освоєння нових приміщень, створити нові та реконструювати старі лабораторії. На багатьох кафедрах і лабораторіях з’явилося новітнє обладнання, сучасна апаратура та технічні засоби навчання .

Поліпшується побут студентів. Вводяться до експлуатації гуртожитки № 3, 4, 5 на понад дві тисячі місць, спортивний комплекс із сучасним плавальним басейном та інші соціально-культурні об’єкти. Багато уваги приділяється оздоровленню студентів і співробітників інституту. Щорічно в одну зміну більше 450 чоловік відпочивають у спортивно-оздоровчому таборі «Дружба» і близько ста – в профілакторії інституту .

Великий внесок у розвиток інституту здійснили проректори з адміністративно-господарської роботи Т. І. Черняков, Г. П. Масальцев та В. С. Щеглов .

Значну роботу щодо вдосконалення навчального процесу проводив проректор з навчальної роботи доцент Є. Г. Кротов, який обіймав цю посаду понад 16 років .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Навчальна частина, очолювана в ті роки В. І. Піснячевскою, А. М. Гончаренко та О. Д. Краснодемською, з метою поліпшення навчального процесу та узагальнення досвіду роботи організувала роботу науково-методичних рад інституту та факультетів .

Ректорат, навчальна частина, факультети та кафедри інституту постійно стеСпортивно-оздоровчий табір «Дружба»

жили за підвищенням ефективності виробничої практики студентів. Щорічно переглядалися і уточнювалися програми її проведення. У 1985 р. 3025 студентів проходили виробничу практику на 262 підприємствах та в організаціях. Керували практикою 130 викладачів, у тому числі 102 з науковим ступенем .

Продовжував зростати внесок інституту в підготовку висококваліфікованих фахівців для харчової та зернопереробної промисловості. Якщо в 1969 р. для народного господарства країни інститут підготував 754 інженерів, то в 1985 р. – 1502 спеціалістів, а всього за 1969–1985 рр. – 25 890 фахівців .

У цей час збільшується та якісно поліпшується склад викладачів і наукових співробітників інституту. З 1969 по 1985 рр. професорсько-викладацький склад збільшився з 445 до 526 осіб, у тому числі професорів – з 16 до 31, доцентів – з 95 до 317. У кінці 80-х рр. загальна чисельність науково-педагогічних працівників склала 727 чоловік .

Розширилася підготовка науково-педагогічних кадрів в аспірантурі інституту. У 1972-1973 навчальному році навчалися 127 аспірантів за 29 спеціальностями, в тому числі представники Болгарії, Судану та В’єтнаму. Керівництво аспірантами здійснювали 67 наукових керівників, в тому числі 19 професорів і 48 доцентів. У 1976 р. запрацювала спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за трьома спеціальностями: «Технологія консервування харчових продуктів», «Машини і агрегати харчової промисловості», «Технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів». Це була єдина в країні рада, яка брала до захисту наукові роботи з технології консервування харчових продуктів .

Зі становленням і розвитком інституту як вищого навчального закладу харчового профілю йшов активний пошук нових шляхів і напрямів науково-дослідної роботи і впровадження її результатів в різні галузі агропромислового комплексу країни. У 1972 р. Рада Міністрів України затвердила такі наукові напрями: вдосконалення технології та обладнання харчової та зернопереробної промисловості; хімія та технологія виробництва нових кормових продуктів; автоматизація харчових і зернопереробних виробництв; вакуумні антикорозійні покриття; галузева економіка та організація виробництв .

Науково-дослідницька робота знаходилася під постійним контролем вченої ради інституту. Організацією її діяльності займалися проректори з наукової роботи. На цій відповідальній посаді в 1969–1985 рр. працювали професори О. М. Дзядзіо, М. О. Грішин .

Важливим кроком у розвитку пошукових і фундаментальних досліджень стало Новий спортивний комплекс академії створення в 1977 р. на базі кафедральних

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

науково-дослідних груп проблемної лабораторії комплексної переробки рослинної сировини в кормові і харчові продукти. На лабораторію було покладено проведення досліджень в галузі наукових основ і технології переробки традиційних і нових видів рослинної сировини з метою максимального використання білків для харчових цілей і підвищення кормової цінності рослинної сировини шляхом Є. Г. Кротов його хімічної обробки. Першим науковим керівни- В. С. Щеглов ком лабораторії був професор М. С. Дудкін .

У 70-і рр. і першій половині 80-х рр. спостерігалася стійка тенденція зростання обсягу держбюджетних асигнувань на проведення НДР. Так, якщо в 1977 р. виділялося 62,0 тис. крб, то в 1985 р. – 84,0 тис. крб. У ці роки наукові дослідження виконували 480 чоловік професорсько-викладацького складу, 200 штатних співробітників НДС і 90 наукових співробітників Проблемної лабораторії, з них 42 доктори наук, професори, 362 кандидати наук, доценти .

Основний обсяг наукових досліджень був пов’язаний з такою проблематикою: створення прогресивних технологій та високоефективного обладнання для харчової і зернопереробної промисловості; засоби і системи автоматизації харчових виробництв; методи захисту металів від корозії; економіка та організація підприємств .

Особлива увага приділялася вдосконаленню технологічних процесів з метою скорочення непродуктивних витрат продукції .

У 1970-ті рр. науковою роботою активно займалися кафедри Технології борошномельно-круп’яного і комбікормового виробництва, Біохімії зерна, Органічної хімії, Фізичної та колоїдної хімії. Під керівництвом професора М. В. Роменського, доцентів П. Г. Демидова, М. С. Дудкіна, Ф. Г. Криволапова проводили дослідження технологічних властивостей зерна. Кафедри Технологічного обладнання, Теорії механізмів і деталей машин, Опору матеріалів і Технології металів (завідувачі – професори В. Я. Білецький, О. В. Панченко, доценти Ю. Б. Лунц, В. Ф. Мальцев) досліджували робочі процеси і розробку основ проектування машин борошномельно-елеваторної промисловості. Кафедри Підйомно-транспортних машин, Промислової вентиляції та Електротехніки (завідувачі – доценти П. М. Платонов, О. М. Дзядзіо, А. О. Іванов) працювали над проблемами механізації та автоматизації процесів на підприємствах борошномельно-елеваторної промисловості. Кафедра Елеваторно-складського господарства та зберігання зерна під керівництвом доцента Г. Д. Домбровського вивчала активні методи зберігання зерна .

У 80-і рр. з’являються нові наукові школи і напрями, над якими цілеспрямовано і наполегливо працюють колективи кафедр:

* Органічної хімії – теоретичне обґрунтування змісту в харчовій сировині харчових волокон і технологія їх виділення (професор М. С. Дудкін, доцент Н. К. Черно);

* Технологічного обладнання харчових виробництв – теорія та обладнання для протирання рослинної сировини (професор О. К. Гладушняк);

* Теплохолодотехніки – вдосконалення теплотехнологій на основі теплових труб (професор В. Ф. Чайковський, доцент О. Г. Бурдо);

* Технології консервування та виноробства – біофізична теорія соковіддачі при віджиманні плодів на пресах, технології міцних і десертних вин, безалкогольних напоїв на основі виноградного соку (професори Б. Л. Флауменбаум та О. О. Преображенський, доцент В. О. Русаков);

* Технологічного обладнання зернопереробних підприємств – створення високоефективних лущильників зволоженого зерна (доцент І. Р. Дударєв);

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

* Технології хлібопекарських і кондитерських виробництв – використання нетрадиційних видів сировини у виробництві кондитерських, макаронних і хлібобулочних виробів (доцент Л. І. Карнаушенко);

* Автоматизації виробничих процесів – розробка систем управління процесом подрібнення на комбікормових підприємствах (доцент В. А. Хобін);

* Технології молока і сушіння – мембранна обМ. С. Дудкін М. О. Грішин робка харчової сировини тваринного і рослинного походження (доцент О. П. Чагаровський), сушіння харчових матеріалів в підвішеному шарі (професор М. О. Грішин);

* Аналітичної хімії – створення аналітичних реагентів і біологічно активних речовин на основі вторинної сировини харчової та переробної промисловості (професор Ю. Л. Жеребін) .

Багато пріоритетних розробок вчених інституту захищені авторськими свідоцтвами на винаходи. Найбільш активними винахідниками були професори О. К. Гладушняк, А. В. Іваненко, А. А. Вайнберг, д. т. н. В. І. Алейніков, Є. А. Дмитрук, М. С. Дудкін; доценти І. Р. Дударєв, М. В. Георгі, В. Д. Камінський, В. А. Хобін, М. В. Гуртовой; аспіранти О. П. Верещинський, І. М. Петровський, Ю. В. Пшеничний та ін .

Результати наукових досліджень публікувалися у вигляді монографій, підручників, збірників, наукових статей. Серед видань – книги А. А. Вайнберга і Л. Й. Котляра «Експлуатаційна надійність обладнання зернопереробних підприємств», Є. А. Дмитрука та Н. П. Володіна «Аспірація комбікормових заводів», М. С. Дудкіна «Введення в хімію вуглеводів», Й. Л. Ройха, Л. М. Колтунової та С. Н. Федосова «Нанесення захисних покриттів у вакуумі», В. М. Стабнікова і М. В. Остапчука «Загальна технологія харчових продуктів», Б. Л. Флауменбаума «Основи консервування харчових продуктів», А. І. Назарова і О. Ф. Фан-Юнга «Технологія плодоовочевих консервів», П. М. Платонова, О. І. Павлова і Л. М. Сичука «Автоматика та автоматизація консервного виробництва», М. О. Грішина і Ф. С. Соколова «Виробництво молочних консервів», А. Ф. Котельникова, Є. П. Авраменка і Є. І. Колесника «Сучасні закаточні машини для металевої та скляної тари», А. О. Іванова «Електрообладнання харчових підприємств», І. Т. Мерка «Технологія борошномельного і круп’яного виробництва», М. С. Амінова, М. Я. Дікіса, О. М. Мальського і О. К. Гладушняка «Технологічне обладнання консервних заводів» та інші .

Багато науково-технічних рішень інституту виконані на рівні світових досягнень, відзначені медалями та грамотами на міжнародних, всесоюзних і республіканських виставках, впроваджені у виробництво. Так, фінішерна протиральна машина для переробки плодово-ягідної сировини, розроблена професором О. К. Гладушняком, з 1982 р. випускалася на Тираспольському заводі ливарних машин ім. С. М. Кірова, Одеському механічному заводі харчового обладнання та в НВО «Консервпромкомплекс». Обладнання не має зарубіжних аналогів. Його металоємність знижена в три рази, трудомісткість виготовлення – у 20 разів, термін служби збільшився в 5 разів. Машина зручна і не потребує розбирання для санітарної обробки. Економічна ефективність у розрахунку на одну машину – 34,0 тис. крб. За 7 років випущено 3600 машин. Щорічний економічний ефект становив близько 122 млн. крб .

Серійний випуск шнекового преса К1-ВПС-20, розробленого професором А. В. Іваненком для переробки винограду та плодово-ягідної сировини в 1985 р., освоїв Сімферопольський завод виноробного машинобудування. Прес особливо ефективний на переробці сортів винограду, що важко пресуються. Він поліпшує якість сусла та відрізняється низькою металоємністю. Економічний ефект на один прес склав 17 тис. крб. За 5 років було випущено 200 одиниць. Економічний ефект склав 1012 тис. крб .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На хлібопекарських підприємствах Ставропольського та Краснодарського країв проведені роботи з реконструкції сушильних агрегатів для запобігання загоряння під час сушіння зерна. В основу їх реконструкції поклали розробки доктора технічних наук В. І. Алейнікова .

Впроваджені в серійне виробництво і встановлені на кількох млинкомбінатах лущильні машини У1-БШР, розроблені колективом вчених під керівництвом доктора технічних наук І. Р. Дударєва, з економічним щорічним ефектом понад 1 млн. крб .

У радгоспі «Степовий» Одеської області запроваджено розроблений доцентом П. М. Дарманьяном на основі виноградних вичавок азотно-кормовий концентрат .

Запропонований професором В. Ф. Чайковським і доктором технічних наук О. Г. Бурдо теплообмінник на теплових трубах знайшов застосування в радіоелектроніці, обчислювальній техніці, медицині, біології, на транспортних засобах .

Щорічний загальний обсяг госпдоговірних НДР в середині 80-х рр. становив понад три мільйони крб .

У складі НДС були створені чотири галузеві науково-дослідні лабораторії, два навчально-науково-виробничих комплекси. Вчені інституту щорічно подавали більше 150 заявок на передбачувані винаходи, отримували до 100 авторських свідоцтв .

Ефективність форм і методів науково-дослідної та навчально-виховної роботи, якість підготовки фахівців у ВНЗ вивчає створена в 1979 р. соціологічна лабораторія .

Сімдесяті роки були часом принципових перетворень, відкриття нових спеціальностей, зростання чисельності студентів, професорсько-викладацького складу і допоміжного персоналу, активізації навчально-виховної та методичної роботи, формування нових наукових напрямів і наукових шкіл, зміцнення зв’язку науки з виробництвом, інтенсивного розвитку матеріально-технічної бази і соціальної інфраструктури інституту .

З середини 80-х рр. здійснюється принципово новий підхід до підготовки інженерних кадрів. Керівними принципами діяльності вишу стають всебічний розвиток пізнавальних і творчих здібностей, потреба в отриманні та використанні нових знань, прищеплення вихованцям цілісної наукової системи поглядів на суспільні процеси і навичок активної практичної діяльності. Ці принципи лягли в основу розроблених у 1985–1986 навчальному році цільових комплексних програм «Навчальний процес», «Суспільні науки і виховання» і плану заходів з розбудови всіх видів роботи інституту, що містив понад 150 позицій .

У системі заходів, покликаних забезпечити випуск фахівців, здатних легко орієнтуватися в складному сучасному виробництві та ефективно вирішувати професійні завдання, важливу роль зіграли перегляд кваліфікаційних характеристик і перехід з 1988 р. на нові навчальні плани. Передбачалося суттєве підвищення ролі та збільшення обсягу самостійної роботи студентів. Кафедри переглянули зміст індивідуальних завдань, тематику НДРС, курсового і дипломного проектування з метою розвитку здібностей студентів, залучення до науково-технічної творчості та отримання практичних навичок у вирішенні інженерних завдань .

Поглиблення фундаменталізації, спеціалізації, гуманізації та гуманітаризації освіти досягається введенням курсів за вибором. Це дало змогу вдосконалити вивчення новітніх технологій та обладнання, проблем економіки та управління АПК, психології та соціології, соціальних аспектів природничих, загально-технічних і спеціальних дисциплін. До таких курсів відносяться: реологія харчових мас, харчова цінність сировини, основи підвищення ефективності виробничої діяльності, інформаційні системи і банки даних, алгоритмізація економічних завдань, основи економічного прогнозування, внутрішньовиробниче планування і господарський розрахунок, ефективність праці в промисловості та інші. У 1990– 1991 навчальному році запроваджено низку спецкурсів із соціально-гуманітарних наук .

Удосконалюється система управління та контролю якості підготовки фахівців. Інститут одним з перших запровадив суцільну атестацію студентів після третього курсу, розробив

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

відповідне положення і банк контрольних завдань з фундаментальних та загальноінженерних дисциплін. Організація роботи з атестації отримала позитивну оцінку інспекції Міністерства освіти УРСР і викликала інтерес в інших вишах. На всіх факультетах запроваджуться державний екзамен за фахом .

Значна робота була проведена з методичного забезпечення перебудови навчального процесу. За 1988-1991 рр. вийшло 9 підручників та навчальних посібників, близько 620 методичних вказівок, у тому числі 105 – із самостійної роботи студентів. Розширилися масштаби використання навчальних кіно-, відео- і діафільмів, друкованих роздаткових матеріалів. Про посилення уваги до методичної роботи свідчать хороша організація та активна участь професорсько-викладацького складу в науково-методичних конференціях інституту .

У межах інтеграції освіти з наукою і виробництвом, як одного з напрямів реформування вищої школи, інститут відкрив 9 філій кафедр на підприємствах та створив два навчально-науково-виробничих комплекси з НВО «Харчопромавтоматика» та НВО консервної промисловості. Філія кафедри АВП в 1991 р. посіла третє місце в республіканському конкурсі, а її колектив заохочений премією Міносвіти .

У грудні 1988 р. вперше в історії інституту відбулися вибори ректора на засіданні Вченої ради за участю представників студентства, науковців, усіх відділів і служб. Очільником інституту було обрано декана факультету МТА, д. т. н., професора Миколу Дмитровича Захарова .

М. Д. Захаров – заслужений діяч науки і техніки України, член Академії інженерних наук України, Міжнародної академії холоду, Академії наук вищої школи України, Міжнародної академії корпоративного управління. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, медаллю «За доблесну працю», Почесною відзнакою голови Одеської обласної державної адміністрації, нагрудним знаком «Відмінник освіти України». М. Д. Захаров удостоєний почесного звання «Заслужений професор академії» і почесного знака «За внесок у розвиток академії». Наукові праці М. Д. Захарова відомі серед фахівців у галузі теплофізики, холодильної та кріогенної техніки в Україні та за її межами. Він є автором понад 200 наукових праць, серед яких 22 авторських свідоцтва на винаходи, 4 патенти України .

Під час його роботи ректором інститут перетворюється в Одеську державну академію харчових технологій, акредитовану за найвищим IV рівнем. Згодом виш одержує назву Ректор Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова В. Ф. Чайковський з іноземними студентами, 1984 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Одеська національна академія харчових технологій. У 1,5 рази збільшилася кількість спеціальностей, за якими здійснювалася підготовка кадрів. За своїм потенціалом академія посіла одне з провідних місць у південному регіоні України .

Відбулися функціональні і кадрові зміни в керівництві інституту .

Розширилася сфера діяльності і відповідальності проректора з навчальної та організаторської роботи доцента Олександра Федоровича Загібалова. Він очолив також методичну роботу в інституті .

М. Д. Захаров Проректором з наукової роботи в листопаді 1986 р. був призначений випускник Одеського технологічного інституту 1964 р., д.т.н., професор Едуард Йосипович Жуковський .

У березні 1987 р. на посаду проректора з міжнародних зв’язків був призначений к.і.н., доцент Георгій Віталійович Ангелов. У грудні 1990 р. його обирають професором кафедри Політичної соціології. З вересня 1998 р. Г. В. Ангелов – проректор з навчально-виховної роботи та міжнародних зв’язків. З травня 2003 по травень 2006 рр. він працював проректором з науково-педагогічної та виховної роботи та соціального розвитку. Проректором з адміністративно-господарської роботи був призначений В. С. Подгорець, який тривалий час обіймав посаду головного інженера навчально-експериментальних майстерень інституту .

З метою вдосконалення та демократизації управління інститутом здійснюється низка структурних змін і розширюються повноваження і права факультетів та кафедр. Їх робота регламентується положеннями, які затверджуються після всебічного обговорення в колективах .

У березні 1991 р. на демократичній основі створюється Вчена рада інституту у складі 120 осіб. Цей вищий представницький орган відображає інтереси співробітників усіх категорій, аспірантів і студентів. Рада розглядає та затверджує концепції розвитку інституту, перспективних і річних планів роботи, соціальних програм, бюджету інституту, кошторисів фонду науково-технічного та соціального розвитку, положення про оплату праці та інші основоположні питання .

У 1991-1992 навчальному році завершується реорганізація навчального відділу. До його складу увійшли групи організації та методичного забезпечення навчального процесу, лабораторії технічних засобів навчання, дидактичних та роздаткових матеріалів, оперативного друку. Основні завдання відділу – організаційно-методична проробка і підтримка нових форм і методів навчання, узагальнення і поширення передового досвіду, контроль над ходом навчального процесу та його кінцевими результатами, збір та аналіз інформації про навчально-методичну роботу кафедр та її координація, підготовка і видання методичних посібників і вказівок, впровадження у навчальний процес сучасних технічних засобів навчання та комп’ютерно-інформаційних технологій .

Навчальний відділ спільно з випускними кафедрами багато уваги приділяє перегляду структури та змісту дипломних проектів з метою скорочення формальних розділів і посилення техніко-економічного аналізу прийнятих рішень, впровадження рейтингової системи оцінки успішності студентів, підготовці методичного забезпечення у вигляді конспектів лекцій, посібників і вказівок до лабораторних і практичних занять для студентів, які навчаються українською мовою .

Для зміцнення й розвитку співробітництва з підприємствами та організаціями АПК створено бюро зі зв’язків з промисловістю та профорієнтації. Його завдання – оцінка технічного рівня підприємств харчової та зернопереробної промисловості як баз виробничої практики та укладання договорів на її проведення, виявлення потреб у кадрах, залучення до навчання робітничої молоді, поширення науково-технічних досягнень інституту, посередництво в укладенні договорів на проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт в інтересах АПК та ін .

Під час робочих візитів до України президент Монголії в 1995р. і 2002 р. відвідав рідну академію і зустрівся з керівництвом і викладачами академії та колишніми однокурсниками .

2 липня 2002 р. на урочистому засіданні Вченої ради ректор М. Д. Захаров вручив високому гостю мантію і диплом про присвоєння йому звання почесного професора ОДАХТ .

Викладачі інституту підготували багатьох іноземних фахівців безпосередньо працюючи у вищих навчальних закладах інших країн. Велика група викладачів передавала свої знання і досвід студентам в Алжирі. У період з 1969-го по 1986 р. в цій країні працювали 17 викладачів, серед яких В. М. Халайджі, Л. Г. Гросул, О. П. Антонюк, П. М. Монтик, Є. І. Шутенко, П. В. Осипов та ін .

Визначальний вплив на якість підготовки фахівців має професійна майстерність та науковий потенціал професорсько-викладацького складу. Інститут за цими показниками традиційно посідає високі позиції. У 1991–1992 навчальному році викладацький корпус істотно поповнився кадрами вищої кваліфікації: затверджені рішення спецрад про присудження наукового ступеню доктора наук Б. В. Єгорову, Н. К. Черно, Г. Ф. Козлову, В. П. Драгаєву, Н. П. Банковській, І. С. Кацу, Р. В. Амбарцумянцу, Ф. 3. Мардаровському, вчене звання професора присвоєно О. Н. Софронкову, Р. В. Амбарцумянцу, О. П. Чагаровському, Б. В. Єгорову, В. Г. Задорожному, Є. А. Дмитруку, С. Н. Федосову, Г. В. Ангелову, а почесні звання заслуженого професора і заслуженого доцента ОТІХП – ветеранам інституту П. М. Платонову, В. Ф. Чайковському, Б. Л. Флауменбауму, М. О. Гришину, І. Т. Мерку, М. С. Дудкіну, М. Ф. Іордатію, В. О. Русакову. Доктори наук очолили 20 кафедр з 38-ми, а кількість викладачів, що мали вчені ступені і звання, досягла 70 %, що значно перевищило середній показник по міністерству .

Продовжувалася робота з розвитку та модернізації матеріально-технічної бази. За 1989–1990 рр. було придбано приладів і обладнання на суму близько 2 млн. крб., у тому числі – унікальна апаратура для фізико-хімічних аналізів, комплексна лабораторія з контролю сільськогосподарської сировини і харчових продуктів, обчислювальна техніка на суму понад 1 млн. крб., відео- і розмножувальна техніка .

Зусилля колективу академії щодо підвищення якості підготовки фахівців принесли позитивні результати. За підсумками соціологічного дослідження, проведеного в 1991 р. на 35 підприємствах і в організаціях АПК, відмінну і хорошу оцінку отримали 180 випускників з

300. На адресу академії щорічно надходить велика кількість листів з подякою за підготовку висококваліфікованих інженерних кадрів .

Підвищенню якості навчального процесу та професійного рівня професорсько-викладацького складу сприяють тематика і масштаби науково-дослідної роботи. У складі наукової

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Президент Монголії На Вченій раді Одеської державної академії харчових технологій виступає Н. Багабанді Голова Великого народного хуралу Монголії Н. Багабанді, 1995 р .

частини діють науково-дослідний сектор (НДС) і Проблемна лабораторія комплексної переробки рослинної сировини в кормові і харчові продукти .

До складу НДС входять відділ організації та впровадження НДР, патентний відділ, служба науково-технічної інформації, група головного метролога, студентське проектно-конструкторське бюро, кафедральні творчі колективи та дві галузеві науково-дослідні лабораторії з економічної кібернетики та з розробки і впровадження високотеплопровідних композиційних матеріалів .

Відповідно до постанови Ради Міністрів України в червні 1977 р. була створена Проблемна науково-дослідна лабораторія .

Наявність в інституті потужного науково-технічного потенціалу дало змогу успішно проводити дослідження за багатьма новими напрямами, затвердженими Міносвіти України:

• створення технологічних процесів і обладнання для харчової, м’ясо-молочної та зернопереробної галузей агропромислового комплексу;

• розробка технологій нових видів харчових продуктів з нетрадиційних видів сировини;

• розробка високопродуктивного обладнання харчової, м’ясо-молочної та зернопереробної промисловості, підвищення його експлуатаційних якостей і надійності;

• підвищення продуктивності тваринництва, вдосконалення кормової бази;

• проблеми управління, економіки та організації підприємств зернопереробної промисловості та агропромислового комплексу .

З’явилися наукові напрями, які охоплюють розробку і впровадження передових технологій, що забезпечують комплексну безвідхідну переробку сільськогосподарської сировини, модернізацію бази зберігання сировини та готової продукції, в тому числі в охолодженому і замороженому вигляді; створення високоефективного тепловикористовуючого обладнання та ін. У зв’язку із загальним погіршенням екології довкілля, особливо в районах, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, в інституті проводяться інтенсивні роботи зі створення лікувально-профілактичних продуктів харчування, в тому числі протипроменевої дії, що містять радіопротектори рослинного походження. Кафедри соціально-гуманітарних наук вивчають питання економічного і соціального розвитку регіону, країни, широко досліджують проблеми управління суспільними процесами, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, соціального та гуманістичного мислення .

У межах перерахованих напрямів колективами кафедр і Проблемної лабораторії, науково-дослідним сектором розроблені: нові методи формування помельних партій зерна і нові технології виробництва високобілкового борошна, а також борошна з підвищеною біологічною цінністю; біотехнології отримання білка і дріжджів, що забезпечують комплексне використання рослинної сировини; мембранні технології переробки молочних продуктів і освітлення соків; високоефективні режими стерилізації консервів, сушіння і швидкого заморожування овочів, фруктів і ягід. Методами біоконверсії з відходів переробки зерна отримані жирозамінники, які йдуть на виробництво продуктів харчування зі зниженою

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

калорійністю. Запропоновано технологію отримання білкових збагачувачів для широкого асортименту харчових продуктів .

Для задоволення потреб тваринництва розширена номенклатура комбікормів, що випускаються у вигляді гранул, пластівців, крупок, екструдатів і сумішей, поліпшена їх якість. На основі дослідження складу і кормової цінності відходів на комбінатах хлібопродуктів, консерв- Ректор академії М. Д. Захаров вручає Президенту Монголії Нацагійну Багабанді пам’ятний подарунок них заводах та інших підприємствах харчової промисловості отримані нові кормові добавки, білково-вуглеводні замінники цільного молока, концентрати, премікси, емульгатори, стабілізатори та загусники .

Розроблено наукові основи технології виробництва концентратів харчових волокон і обґрунтована можливість їх використання у вигляді добавок до м’ясних та овочевих консервів, хлібобулочних та кондитерських виробів, харчових концентратів .

Низка продуктів харчування з харчовими волокнами пройшла всебічну апробацію і надходить до клінічних установ та торговельної мережі. Запропоновано широкий асортимент плодово-ягідних консервів з підвищеним вмістом пектину та біологічно активних напоїв на основі мінеральних вод, які сприяють виведенню з організму радіонуклідів і солей важких металів, а також продуктів для дієтичного та дитячого харчування .

У галузі економіки та управління АПК розроблялися проблеми переходу на ринкові відносини, перебудови фінансово-кредитних відносин, раціонального використання трудових ресурсів, вдосконалення організації виробництва в нових умовах господарювання .

Із загального обсягу науково-дослідних робіт 25-30 % виконуються на замовлення підприємств Одеської області. Серед партнерів інституту – Куліндорівський КХП, консервні заводи, комбінат харчових концентратів, механічний завод, виробниче об’єднання безалкогольних напоїв «Чорномор» та ін .

За результатами досліджень тільки за 1986–1991 рр. співробітники інституту видали 15 монографій, опублікували 3900 статей, отримали 510 позитивних рішень за заявками на винаходи, 46 розробок відзначені медалями ВДНГ .

За основними показниками науково-дослідницької роботи інститут увійшов до першої п’ятірки серед 22 ВНЗ південного регіону України .

Разом з вченими ведуть науковий пошук і студенти. Багато з них стали відомими вченими і висококваліфікованими фахівцями завдяки самостійній науковій творчості. Саме в наукових гуртках при кафедрах студенти долучаються до наукової літератури, експерименту, отримують уявлення про характер праці дослідника. Студентське наукове товариство включало більше 1250 студентів, а в 78 наукових гуртках, які діяли при кафедрах, працювало понад 800 осіб .

Залучення студентів до НДР йде за двома напрямами: в межах навчального процесу і в позанавчальний час. Основними формами участі студентів у НДР стали: наукові гуртки, госпдоговірні і держбюджетні НДР, дипломні та курсові проекти, конкурси студентських наукових робіт, публікації і заявки на винаходи у співавторстві з викладачами, олімпіади, виставки студентської творчості, поєднання виробничої практики студентів з роботою з впровадження кафедральних НДР .

Новими формами організації студентської наукової роботи є Центр науково-технічної творчості молоді та студентське проектно-конструкторське бюро. Функціонує школа моОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ лодого винахідника і раціоналізатора. Стали традицією щорічні підсумкові наукові конференції студентського наукового товариства .

Вся творча робота колективу відбувалася у відновлених після війни навчальних і житлових приміщеннях корпусів, які були побудовані в 30-і рр. відомими архітекторами Адольфом Борисовичем Мінкусом і Миколою Андрійовичем Шаповаленком. Будівля Одеського технологічного інституту, зведена в 1952 р. за проектом архітектора М. А. Шаповаленка, в 1991 р. визнана пам’яткою архітектури і містобудування та охороняється державою .

Міжнародне науково-технічне співробітництво розвивається за трьома основними напрямами: укладання контрактів, спільні дослідження та розробки за договорами, участь в роботі міжнародних конференцій .

Розширювалися і зарубіжні контакти викладачів інституту. Тільки в 1990-1991 навчальному році виїжджали для участі в конференціях, симпозіумах, з метою встановлення ділових контактів, укладення договорів 35 представників інституту. Наш інститут відвідали 130 представників зарубіжних ВНЗ .

Середина 80-х–1992 рр. стали в історії академії періодом реалізації нового підходу в підготовці висококваліфікованих інженерних кадрів для харчової та зернопереробної промисловості. За ці роки за всіма формами навчання підготували 8560 фахівців .

Фасад Одеської національної академії харчових технологій, 2012 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВИЙ ЕТАП В ІСТОРІЇ АКАДЕМІЇ (1992–2002) Складні соціально-економічні умови в останні роки ХХ століття, зумовлені реформуванням політичної системи в країні, торкнулися й академії. Гостра нестача бюджетних коштів для забезпечення навчального процесу, утримання матеріально-технічної бази, соціального захисту співробітників і студентів ускладнювали роботу колективу .

Незважаючи на це, вдалося не тільки подолати негативні явища, а й домогтися певних успіхів. Була проведена реорганізація структури інституту. У 1992 р. рішенням Вченої ради були створені факультети: Механічний (декан В. М. Халайджі), Автоматизації технологічних процесів (декан І. І. Ігнатенко), Технології зерна та зернопродуктів (декан Є. І. Шутенко), Технології хлібопекарського, макаронного та кондитерського виробництва (декан В. А. Канаєв). У зв’язку з різким зменшенням кількості студентів був закритий вечірній факультет .

Проте в 1993 р. інститут одним з перших в Україні пройшов акредитацію за найвищим, четвертим, рівнем та 20 квітня 1994 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів був перетворений в Одеську державну академію харчових технологій. Почався новий етап в історії навчального закладу, зазначений розширенням напрямів діяльності та вдосконаленням усіх видів роботи .

З’явилися нові структурні підрозділи. У 1994 р. з ініціативи заступника міністра хлібопродуктів України В. К. Семенюка, ректора академії М. Д. Захарова, завідувача кафедри Технології переробки зерна І. Т. Мерка була відкрита Вища школа зернових технологій. У тому ж році був відкритий факультет Підвищення кваліфікації та перепідготовки інженерних кадрів. У 1996 р. відкрито факультет Довузівської підготовки, до складу якого увійшли підготовче відділення та підготовчі курси, філії яких були відкриті в містах Білгороді-Дністровському та Южному, а в 1999 р. — в Ізмаїлі й Арцизі .

Наказом Міністра освіти України від 23 липня 1996 р. при академії створено навчально-науковий комплекс, до складу якого увійшли Одеський механіко-технологічний технікум, Одеський технічний коледж, Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум, Одеський технікум економіки та менеджменту торгівлі, Свалявський політехнічний технікум, Білгород-Дністровський ліцей, Вознесенська гімназія, Ізмаїльський політехнічний ліцей, одеські школи № 40 і № 56, Випаснянська школа (Білгород-Дністровський район). Пізніше учасниками комплексу стали школа № 117 (м. Одеса), Сквирська школа (Київська область) .

У 1997 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів «Про реформування мережі вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти України», до складу академії включений Одеський механіко-технологічний технікум .

На основі аналізу пріоритетних напрямів розвитку переробної та харчової промисловості і потреб у кадрах були відкриті нові спеціальності і спеціалізації: технологія харчування, екологія, менеджмент організацій, технологія пивоваріння. З урахуванням нових реалій академія з 1994 р. стала готувати фахівців як за держзамовленням, так і за контрактами з юридичними і фізичними особами .

Важливою подією в житті академії став перехід з 1996–1997 навчального року на багатоступеневу підготовку фахівців, перевагою якої є більш глибока індивідуалізація навчання .

Очолив цю роботу професор Б. В. Єгоров, призначений в 1996 р. на посаду проректора з

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

навчальної роботи. Перший випуск бакалаврів відбувся у 2000 р., а через рік такі дипломи отримали 1200 осіб .

Практично всі бакалаври продовжили навчання за програмами спеціалістів та магістрів .

З ініціативи начальника навчального відділу В. І. Науменко тривала робота з розширення використання в навчальному процесі державної мови. З першого по п’ятий курси були сформовані україномовБ. В. Єгоров, 1996 р .

ні потоки й групи, в яких усі види занять і дипломне проектування проводилися державною мовою. Кращим студентам академії призначаються стипендії від керівництва країни, області, міста, підприємств. У різні роки стипендії виділяли Куліндорівський КХП, АТ «Київмлин», асоціація ТІFІ, МП «Процесор», ВАТ «Галактон». Академією засновані стипендії імені В. Ф. Чайковського, О. Ф. Загібалова .

Високий рівень підготовки випускників був підтверджений експертною комісією Міністерства освіти, до складу якої входили провідні викладачі інших вишів і фахівці агропромислового комплексу. У Кабінеті Міністрів України було вирішено важливе питання, пов’язане з відновленням для спеціальностей «Технологія зберігання і переробки зерна»

і «Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів» IV освітньо-кваліфікаційного рівня. За таким же рівнем у 1998 р. було акредитовано спеціальності «Технологія зберігання, консервування та переробки риби і морепродуктів» і «Економіка підприємства» .

Велику роботу провели кафедра Технології молока і молочних продуктів та декан факультету доцент Є. О. Ізбаш з акредитації спеціальності «Екологія харчових виробництв і продуктів харчування». У 2000 р. відбувся перший випуск інженерів-екологів. Інтерес до спеціальності, наявність кадрового, методичного та матеріально-технічного забезпечення дали змогу відкрити в 2002 р. кафедру Екології .

У 1998 р. відкрито прийом студентів на контрактній основі до Механіко-технологічного технікуму на технологічні спеціальності і в магістратуру на спеціальності, акредитовані за IV рівнем. Перший випуск магістрів відбувся в 1999 р., а роком пізніше до магістратури прийняли майже половину бакалаврів за спеціальністю «Економіка підприємства» .

Таким чином, в академії в повному обсязі була реалізована концепція багатоступеневої освіти. Були створені лабораторії організації харчування, технології риби і морепродуктів, екології харчових виробництв, процесів і апаратів. Введено в дію один з кращих у місті обчислювальних центрів. За контингентом студентів і кадровим потенціалом академія вийшла на третє місце в місті .

Свідченням успішної роботи колективу академії стало отримання в 2000 р. диплому другої міжнародної виставки престижних навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні», а в 2001 р. – диплома на республіканській виставці, присвяченій 10-річчю незалежності України. Кілька викладачів академії одержали нагороди — знак «Відмінник освіти України» .

Робота в ОДАХТ була спрямована на реалізацію Державної програми «Освіта», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Указу Президента Украни «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні» та інших державних документів .

Великі зміни відбулися в організації та проведенні науково-дослідної роботи в академії. Перестали існувати наукові лабораторії, які фінансувалися міністерствами, скоротилися обсяги наукових досліджень. Наукова діяльність була переведена на нові умови фінансування та господарювання. Створено госпрозрахункові структури, завданням яких стало впровадження розробок академії .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ШАНУЄМО ТРАДИЦІЇ, ТВОРИМО СЬОГОДЕННЯ, КРОКУЄМО В МАЙБУТНЄ!

(2002-2017) Початок третього тисячоліття пов’язаний з корінними змінами в економічній, політичній, культурній та інших сферах діяльності багатьох країн світу. Розпад СРСР, проголошення незалежності України, формування нової економічної та політичної системи потребувало особливих зусиль для забезпечення життєдіяльності нашої Alma mater. Колектив академії під керівництвом ректора М. Д. Захарова зумів зберегти виш, провести реорганізацію і гідно пройти акредитацію .

З огляду на загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Одеської державної академії харчових технологій, її вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, 19 вересня 2002 р. академію відвідала висока делегація на чолі з Президентом Украни Л. Д. Кучмою. Глава держави зустрівся з трудовим колективом. У зустрічі також брали участь Міністр освіти і науки України В. Г. Кремень та голова Одеської обласної державної адміністрації С. Р. Гриневецький .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

билися в Указі Президента України «Про надання Одеській державній академії харчових технологій статусу національної» від 21.09.2002 р. та наказі Міністерства освіти і науки України № 589 від 18.10.2002 р. – академія стала йменуватися «Одеська національна академія харчових технологій» .

У червні 2003 р. конференція трудового колективу обрала ректором ОНАХТ доктора технічних наук, професора Богдана Вікторовича Єгорова .

Б. В. Єгоров закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова в 1981 р. За десять років пройшов шлях від інженера до доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри Технології комбікормів, яку очолив у 1991 р. У 1996 р. був призначений на посаду проректора з науково-педагогічної і навчальної роботи Одеської державної академії харчових технологій .

Б. В. Єгоров – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, володар почесної відзнаки «Відмінник освіти», володар нагрудного знака «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України, володар нагрудного знака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення», членкореспондент Національної академії аграрних наук України, почесний доктор (Doctor Honoris Cause) Університету харчових технологій Б. В. Єгоров, 2005 р. (м. Пловдив, Болгарія), голова наукової ради Міжнародної школи кормів, заступник голови експертної комісії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, заступник голови експертної комісії Комітету з Премій Кабінету Міністрів України, заступник голови експертної ради Міністерства освіти і науки України з атестації наукових кадрів, член міжгалузевої акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України, член Національної спілки журналістів України, кавалер ордена преподобного Нестора Літописця (Української Православної Церкви) III та II ступенів, головний редактор науково-практичних журналів: «Зернові продукти і комбікорми», «Харчова наука і технологія», «Наукові праці ОНАХТ». За вагомий внесок в організацію й забезпечення наукової та освітньої діяльності Б. В. Єгоров відзначений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Президії НААН України .

Під керівництвом Б. В. Єгорова захистили дисертації два доктори та 21 кандидат наук. Він є автором 45 патентів на винаходи і корисні моделі. Як науковий консультант Б. В. Єгоров побудував 10 борошномельних, круп’яних і комбікормових заводів .

Б. В. Єгоров почав свою роботу з визначення основних напрямів розвитку академії на найближчі роки і перспективу, оптимізацію структури і кадрового складу, навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення процесу підготовки висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства країни. Його плани схвалили і підтримали ректорат, Вчена рада та колектив академії .

У квітні 2007 р. помічником ректора була призначена Ірина Володимирівна Федоренко .

У червні 2003 р. проректором з науково-педагогічної та навчальної І. В. Федоренко роботи став доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Технологічного обладнання зернових виробництв Олег Іванович Гапонюк .

Тенденції світової глобалізації в галузі освіти висунули необхідність корінних перетворень у функціонуванні академії як освітнього і наукового центру в харчовому і зернопереробному секторі економіки України і Східної Європи. Реформи на ринку праці, розвиток харчової промисловості, зміни форм господарювання вимагали прискореної перепідготовОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ки фахівців з вищою освітою, за короткі терміни отримання ними іншої спеціальності та підвищення їхньої кваліфікації .

Післядипломна діяльність як один з багатьох напрямів діяльності академії здійснюється більше 85-ти років, коли на базі Одеського механіко-технологічного навчально-виробничого комбінату у 1931 р. були організовані курси підвищення кваліфікації працівників Наркомату Заготівель СРСР. У 1966 р. на базі Одеського технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова були організовані постійно діючі курси підвищення кваліфікації для інженерно-технічних робітників. Слухачами курсів були директори, головні інженери і завідувачі лабораторіями хлібоприймальних підприємств. З 1967 р .

на курсах почали підвищувати кваліфікацію інженерно-технічні працівники підпримств і конструкторських бюро Міністерства легкої і харчової промисловості, а з1969 р .

– керівники і спеціалісти підприємств м’ясної і молочної промисловості системи споживчої кооперації та Укркоопспілки. З 1971 р. по 1992 р. на курсах підвищення кваліфікації в ОТІХП ім. М. В. Ломоносова щороку навчалися керівники і спеціалісти підпримств харчової та зернопереробної галузей за 32-ма посадовими категоріями .

Навчальні заняття проводилися висококваліфікованими викладачами, зокрема, професорами М. О. Гришиним, М. Я. Дікісом, О. Я. Кириленко, П. М. Платоновим, А. Л. Фельдман .

Разом з лекціями, практичними і лабораторними заняттями з кожною групою проводилися тематичні навчальні екскурсії на передові підприємства м. Одеси (27 підприємств) та інших міст СРСР. Проходження навчання упродовж не менш, ніж два місяці з відривом від виробництва, для керівників і спеціалістів було плановим і обов’язковим заходом, а групи комплектувалися Міністерствами і відомствами .

У різні роки керівництво курсами здійснювали: І. М. Архипов (1966–1971 рр.), О. М. Дроздов (1971–1979 рр.), І. О. Татаринцев (1979–1985 рр.), Г. П. Яковець (1985–1994 рр.) .

З 1966-го по 1992 р. на курсах підвищення кваліфікації навчалися та з успіхом захистили випускні роботи 20250 керівників і спеціалістів народного господарства .

Наступною віхою у післядипломній діяльності академії було створення в 1994 р. на базі курсів підвищення кваліфікації факультету Підвищення кваліфікації і перепідготовки інженерних кадрів, який в 1999 р. був перейменований в факультет Післядипломної освіти, і в цьому ж році було отримано першу ліцензію на післядипломну освіту серії ВРКД-РК № 160006. Першим деканом факультету з 1994 р. по 2009 р. був доцент кафедри Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів, доцент Георгій Федорович Пшенишнюк. Він зробив вагомий внесок у створення, становлення і розвиток післядипломної освіти в академії .

З 1994-го по 2003 р. на факультеті Післядипломної освіти підвищили кваліфікацію 387 осіб, з них переважна більшість – це керівники і спеціалісти дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», 257 осіб отримали дипломи спеціалістів про перепідготовку з присвоєнням кваліфікації .

Відповідно до рішення Вченої ради і наказу ректора від 17 жовтня 2003 р., з метою поліпшення надання освітніх послуг у сфері післядипломної освіти і підвищення кваліфікації працівників харчової і зернопереробної промисловості, було створено Інститут післядипломної освіти і підвищення кваліфікації спеціалістів харчової та зернопереробної промисловості. Директором нового підрозділу було призначено доцента кафедри Менеджменту, кандидата технічних наук Ларису Леонідівну Гордієнко .

Спочатку до складу Інституту входили два факультети: факультет Післядипломної освіти (декан – к.т.н., доцент Г. Ф. Пшенишнюк, з 2009 р. – к.т.н., доцент Т. І. Нікітчіна) і факультет Підвищення кваліфікації спеціалістів (декан в 2004–2006 рр. к.е.н., доцент кафедри Менеджменту І. О. Кузнєцова, а з 2006 р.– к.е.н., доцент кафедри Менеджменту і логістики І. О. Відоменко) .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

З 1 жовтня 2010 р., згідно з рішенням Вченої ради ОНАХТ, до складу Інституту увійшли «Школа комп’ютерних технологій» (директор – к.т.н., доцент кафедри Автоматизації виробничих процесів І. М. Світий) та Навчально-консультаційний центр «Школа малого і середнього бізнесу» (директор – к.ек.н., доцент О. А. Євтушевська), факультет Післядипломної освіти було перетворено у відділення перепідготовки спеціалістів, а до факультету Підвищення кваліфікації увійшли кафедри

– Технологій зберігання зерна, Технологій переробки зерна, ОбладнанЛ. Л. Гордієнко ня зернових виробництв, Менеджменту та фінансів, Обліку та аудиту, Маркетингу і логістики .

В Одеській державній академії холоду післядипломна освіта здійснювалася з 2001 р. на базі Інституту заочного і дистанційного навчання за спеціальностями: «Кріогенна техніка і технології» та «Холодильні машини та установки». Вагомий внесок в організацію, становлення і розвиток післядипломної освіти в ОДАХ внесли доцент Микола Володимирович Загорученко, професор Георгій Костянтинович Лавренченко, доцент Олександр Іванович Липа, старший викладач Наталія Віталіївна Жихарєва. У 2003 р. відбувся перший випуск фахівців, які пройшли перепідготовку за спеціальністю «Кріогенна техніка і технологія», а в 2004 р. – за спеціальністю «Холодильні машини і установки». За період з 2003-го по 2012 р. в ОДАХ отримали дипломи про перепідготовку 151 особа і пройшли підвищення кваліфікації 133 спеціалісти .

У 2013 р. було перейменовано:

– Інститут післядипломної освіти і підвищення кваліфікації спеціалістів харчової і зернопереробної промисловості в Інститут післядипломної освіти і підвищення кваліфікації;

– «Школу комп’ютерних технологій» – в Центр комп’ютерних технологій, директором якого з 2013 р. є старший викладач кафедри Інформаційних технологій та кібербезпеки Д. М. Попков;

– навчально-консультаційний центр «Школа малого і середнього бізнесу» – в Навчально-консалтинговий центр малого і середнього бізнесу. Завідувачем відділення перепідготовки спеціалістів стала к.т.н., доцент кафедри Холодильних машин, установок та кондиціювання повітря Н. В. Жихарєва .

Діяльність Інституту ПДО і ПК здійснюється з перепідготовки спеціалістів за 7 напрямами і 18 спеціальностями, а з підвищення кваліфікації спеціалістів – за всіма спеціальностями, акредитованими в академії. Для всіх спеціальностей з перепідготовки спеціалістів і всіх категорій слухачів курсів і семінарів з підвищення кваліфікації були розроблені та затверджені навчальні плани. У теперішній час в Інституті ПДО працюють 150 викладачів, з яких 21 – професори, 83 – доценти, з яких 2 – доктори наук, 2 – старших наукових співробітники, з яких 1 – доктор наук, 6 старших викладачів, 3 викладачі, 35 асистентів, з яких 15 – кандидати наук, а також висококваліфіковані та турботливі співробітники деканату Інституту: завідувач навчально-методичного кабінету С. В. Лупол, методисти 1-ї категорії А. І Чагаровська та Г. М. Терземан, методисти 2-ї категорії Г. М. Крайнюк та І. С. Лич .

На факультеті Підвищення кваліфікації спеціалістів використовуються різні форми проведення навчального процесу, зокрема, проведення корпоративних курсів і семінарів на «території замовника», впровадження блокової очно-заочної форми навчання, проведення семінарів і курсів з підвищення кваліфікації не тільки за затвердженими на рік тематиками і планами, але й за пропозиціями замовників .

Стабільним попитом користуються курси і семінари з підвищення кваліфікації, в яких задіяні висококваліфіковані викладачі: Г. М. Станкевич, А. І. Яковенко, Л. К. Овсяннікова, А. В. Борта, Т. В. Страхова, Т. О. Велічко, А. В. Єгорова, Д. О. Жигунов, Б. В. Єгоров, О. Є. Воєцька, А. В. Макаринська, К. Г. Іоргачова, Л. В Гордієнко, Т. Є. Лебеденко, О. В. Макарова .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інститут ПДО активно співпрацює з ЗАТ «Укрелеваторпром», ТОВ «Іллічівський зерновий термінал» та ТОВ «Сок Трейд», ПП «Об’єднана елеваторна компанія», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ТОВ «АТ Каргілл», ТОВ «Агропросперіс», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (корпорація «ROSHEN»), ПАТ «Карлсберг Україна», ПрАт «Чумак» .

Освіта, яку отримують випускники відділення перепідготовки спеціалістів та слухачів курсів і семінарів підвищення кваліфікації факультету ПКС інституту ПДО, надає можливість підприємствам харчової і зернопереробної промисловості та індустрії штучного холоду бути більш конкурентоспроможними .

З 1996 р. отримали вищу освіту за іншою спеціальністю 1544 особи та 3202 особи підвищили свою кваліфікацію. З 1 жовтня 2010 р. послуги Навчально-консалтингового центру малого і середнього бізнесу отримали 641 особа та послуги Центру комп’ютерних технологій – 120 осіб .

Академія завжди вдосконалювала форми і методи роботи з майбутніми абітурієнтами, залучаючи на навчання добре підготовлену і професійно орієнтовану молодь. У грудні 2003 р. розпочав свою роботу науково-методичний центр довузівської підготовки «Мала академія харчових технологій». До його складу увійшов факультет Довузівської підготовки та відділ профорієнтації та тестування. З 2003-го. до 2004 р. центр очолювала доцент Наталія Олександрівна Денисюк. З 2004-го до 2012 р. роботою центру успішно керувала доцент кафедри Біохімії, мікробіології та фізіології харчування Олена О. О. Килименчук Олександрівна Килименчук .

Свою історію «Мала академія харчових технологій» веде від підготовчого відділення (ПВ), яке було створено в 1969 р. і стало досить ефективною формою підготовки до вступу на перший курс усіх факультетів для сільської і міської молоді, що мала трудовий стаж, а також звільнених у запас військовослужбовців. Значний внесок у становлення і розвиток підготовчого відділення зробили: проректор з вечірнього і заочного навчання доцент О. Д. Лагуткін, завідувач підготовчого відділення з 1976 р. І. А. Піщурников, доценти Г. П. Сементовська, М. М. Мотилінська, Я. В. Машарова, старші викладачі Н. М. Масленнікова, Т. Г. Малаксіано .

Довузівська підготовка молоді не обмежувалася роботою підготовчого відділення. Багато років з ОНАХТ співпрацює низка навчальних закладів I і II рівнів акредитації. Ця співпраця в підсумку вилилася в організацію навчально-наукового комплексу при академії, який був створений спільним наказом від 23 липня 1996 р. Міністерства освіти Украни, Міністерства рибного господарства і продовольства України, Державного комітету України з харчової промисловості. До комплексу ввійшли ліцеї, гімназії, коледжі, спеціалізовані середні школи Одеси, Білгорода-Дністровського, Вознесенська, Ізмаїла, Сквири та інших міст. У вересні 1996 р. було створено як самостійний структурний підрозділ факультет Довузівської підготовки, що зосередив усі форми підготовки молоді до вступу до академії. Факультет у грудні 2003 р. увійшов до складу науково-методичного центру довузівської підготовки «Мала академія харчових технологій». Центром створено профорієнтаційну мережу, яка охоплює до десяти областей України. Ця робота ведеться у різних формах із понад 1000 загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, з районними та обласними центрами зайнятості населення .

У 2009 р. за рекомендацією МОН України навчально-методичний центр було реорганізовано в два структурних підрозділи – відділ довузівської підготовки та відділ маркетингових досліджень та профорієнтації. Нині успішно працює підрозділ відділу довузівської підготовки, Г. М. Леженко який очолює багато років Г. М. Леженко .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Величезний внесок у підготовку майбутніх абітурієнтів зробили викладачі академії – Н. В. Копач, Г. М. Войтенко, Л. І. Шпота, Т. О. Донченко, Л. Г. Царенко, І. О. Кузнєцова, Т. 3. Терлецька, О. Л. Ліпова, Ю. С. Федченко та викладачі загальноосвітніх шкіл м. Одеси та області – Н. П. Пашина, Н. Г. Козеренко, О. І. Кириченко, А. Ф. Александровська, а також співробітники центру О. Т. Щербак, Т. М. Стоянова, Н. Л. Голубєва, Н. О. Швець .

Вчені, викладачі академії активно висвітлювали свою діяльність у пресі, на телебаченні, радіо. У зв’язку зі зростанням кількості освітніх послуг з’явилася необхідність в активізації рекламної діяльності ОНАХТ. З метою підвищення ефективності цієї роботи та її координації 5 лютого 2004 р. було створено Центр громадських зв’язків (ЦГЗ). Першим директором Центру була к.т.н., доцент кафедри Технології хліба, кондитерських виробів і громадського харчування А. Д. Салавеліс. Із листопада 2004 р. директором ЦГЗ стає к.т.н., доцент кафедри Технології зберігання зерна Лариса Дмитрівна Дмитренко .

Центр громадських зв’язків розробляв плани рекламних і PR-компаній, концепцію подачі всієї інформації рекламного характеру, проводив підготовчу роботу з організації участі академії у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та міських виставках; організовував прес-конференції, «круглі столи», «прямі телефонні лінії» та ін. З метою висвітлення різних аспектів діяльності академії Центр громадських зв’язків забезпечував випуск багатотиражної газети академії «Технолог» та ін. Газета «Технолог» видається з 1973 р. і посідає чільне місце в житті колективу академії. З перших номерів газета здобула популярність і любов викладачів і студентів, стала невід’ємною частиною навчально-виховного процесу .

Газета «Технолог» неодноразово перемагала в оглядах газет одеських вишів, ставала призером Всеукраїнського конкурсу на краще висвітлення на сторінках періодичних видань військово-патріотичної тематики, лауреатом конкурсів, що проводяться Комітетами з питань культури, поліграфії і книжкової торгівлі, екологічного об’єднання «Зелений світ» .

Першим редактором газети «Технолог» був Олександр Іванович Ішеєв, після якого на цю посаду заступила випускниця ОДУ ім. І. І. Мечникова Тетяна Володимирівна Колишева, яка працювала в газеті з дня її заснування. Т. В. Колишева понад 20 років була редактором «Технолога». За сумлінну працю та плідну професійну діяльність вона була прийнята в члени Спілки журналістів СРСР і України, не раз нагороджувалася Почесними грамотами та дипломами Державного комітету України по пресі і Спілки журналістів України .

У грудні 2008 р. редактором газети стала Валентина Михайлівна Нікольська, яка мала великий досвід роботи в міських періодичних виданнях. З лютого 2011 р. газета «Технолог» виходила під керівництвом Л. Д. Дмитренко .

Змінився зовнішній вигляд газети – вона стала повноколірною, збільшився обсяг, з’явилося більше матеріалів, які розповідали про сьогодення академії .

Підготовка бакалаврів, спеціалістів, магістрів без відриву від виробництва, впровадження нових форм навчання (екстернат і дистанційне Л. Д. Дмитренко навчання) зумовили створення 1 липня 2004 р. Інституту заочного та дистанційного навчання, директором якого було призначено к.е.н., доцента Ірину Миколаївну Агеєву. Це був затребуваний засіб підготовки фахівців, що дало змогу виконати поставлене перед ВНЗ завдання. Після того як Інститут заочного та дистанційного навчання виконав свою функцію, його було реорганізовано наказом ректора в травні 2009 р., а контингент студентів був переданий на денні факультети для навчання заочно за відповідними спеціальностями .

Одним із найважливіших завдань академії є підготовка висококваліфікованих і конкурентоспроможних випускників, затребуваних на сучасному ринку праці. Взаємодія з підприємствами, чуйне реагування на їхні потреби, відстеження професійних досягнень випускників – невід’ємна складова успішної роботи сучасного освітнього закладу .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В Одеській національній академії харчових технологій ці функції покладено на «Центр сприяння працевлаштуванню студентів і випускників». Центр СПСіВ був створений 12 грудня 2004 р. на базі «Бюро зв’язків з підприємствами агропромислового комплексу» і до 1 жовтня 2012 р. називався «Центр організації практичної підготовки і сприяння працевлаштуванню» .

Директором Центру була призначена к.т.н., доцент Ірина Ремівна Біленька .

І. Р. Біленька Основними цілями діяльності цього структурного підрозділу є організація практичної підготовки студентів на підприємствах харчової та зернопереробної промисловості, сприяння працевлаштуванню студентів і випускників академії, а також налагодження зв’язків з підприємствами, фірмами та організаціями, як в Україні, так і за її межами. Велику увагу співробітники Центру СПСіВ приділяють організації практичної підготовки студентів не тільки на вітчизняних підприємствах, а й за кордоном – на прогресивних підприємствах Німеччини, Греції, Польщі, Болгарії, Франції, США, Канади, Туреччини та інших країн .

Співробітниками Центру створено «Клуб роботодавців», до складу якого входить 389 підприємств, серед яких вертикально інтегровані холдинги ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ СП «НІБУЛОН», ТОВ ПТК «Шабо», ТОВ «Агротрейд», «Фірма ГАРМАШ», ТОВ СП «Вітмарк-Україна». Двічі на рік співробітники Центру організовують і проводять «Ярмарки вакансій», протягом навчального року – «Дні підприємств», «круглі столи» з представниками бізнесу, анкетування студентів, випускників і роботодавців, організовують для студентів екскурсії на передові підприємства галузі. Центр бере участь у конференціях, конкурсах з працевлаштування випускників. Так, в 2013 р. ОНАХТ отримала Гранпрі в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ», у 2015 р. – Гран-прі в номінації «Лідер з працевлаштування випускників», в 2016 р. – перемогла у конкурсі «Краща практика партнерства між бізнесом та університетами» .

Необхідність прискорення процесів упровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, в усі сфери управління академією спонукала до організації Навчально-наукового центру інформаційних технологій (ННЦІТ). ННЦІТ – один із найбільш «молодих» структурних підрозділів академії, який був створений наказом ректора академії у 2004 р. Керівником центру став д.т.н., професор Віктор Андрійович Хобін .

ННЦІТ було організовано на базі обчислювального центру Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова, історія якого почалася на початку 60-х років минулого століття з відкриття лабораторії обчислювальних машин, в якій використовувалися досить потужні для того часу ЕОМ – аналогова МПТ-9 та цифрова «Раздан-2» .

Парк ЕОМ безперервно оновлювався, відображаючи розвиток обчислювальної техніки в країні. У 80-х роках в академії інтенсивно експлуатувалися декілька потужних машин ЄС ЕОМ, а в 90-х почався перехід на персональні комп’ютери.

Комп’ютери інтегрувалися в навчальні комп’ютерні класи та локальні комп’ютерні мережі структурКолектив Центру СПСіВ. На фото: перший ряд (зліва направо):

них підрозділів. Одночасно почала роз- Ю. В. Іщенко, І. Р. Біленька, О. М. Кривоніс; другий ряд: О. В. Топчий, виватися і мережева інфраструктура А. В. Гуржій, К. В. Стасюкова

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

академії. Великий внесок в освоєння, ефективне застосування та розвиток програмно-технічної інфраструктури обчислювальних систем внесли начальники Обчислювального центру О. Д. Гонтар (1965–1974 рр.), П. Ф. Дерев’янко (1974–1987 рр.), І. В. Савчук (1987–1993 рр.), В. Е. Волков (1993–2002 рр.), Ю. В. Медведєв (2002–2006 рр.) .

З 2006 р. до складу ННЦІТ входили три підрозділи: відділ комп’ютерного сервісу, відділ інформатизації навчального процесу та структурних підрозділів академії, комп’ютерні курси .

Відділ комп’ютерного сервісу – найбільш численний та багатофункціональний підрозділ ННЦІТ. Він вирішує велику кількість завдань: забезпечення функціонування усього комп’ютерного парку академії, а також надійної роботи та розвитку мережевої інфраструктури; комп’ютеризація структурних підрозділів; системне адміністрування центральних серверів академії; обслуговування мережевих програм; створення, розвиток та обслуговування сайтів академії, електронних поштових скриньок, виходу в Інтернет. Основа колективу відділу комп’ютерного сервісу: П. Ф. Дерев’янко, Д. В. Дец, В. В. Коротков, І. І. Кравець, Є. О. Лупол, А. М. Мороз, В. С. Постоленко, Г. Б. Пчелянська. Його начальниками були О. Л. Завадський (2006–2008 рр.), О. О. Марчук (2008–2011 рр.), П. С. Голубков (2013–2015 рр.) .

Відділ інформатизації навчального процесу та структурних підрозділів (начальник – доцент В. М. Левінський) засновано у 2005 р. Головне завдання відділу – впровадження інформаційних технологій до всіх сфер діяльності академії. Співробітниками відділу та викладачами академії розроблено та впроваджено в навчальний процес комплекси лабораторних робіт на основі віртуальних об’єктів, які реалізовано з допомогою комп’ютерної техніки .

Роботи неодноразово експонувалися на виставках «Високі технології в освіті», «Освіта та кар’єра», «Кращі товари року» і завжди ставали лауреатами. Важливим напрямом роботи відділу стало створення АРМ для дослідження наявних в академії зразків технологічного обладнання та відпрацьовування на них нових технологічних режимів .

Комп’ютерні курси ОНАХТ почали працювати у 2005 р. Завідувачем курсами було призначено І. М. Світого. Із зростанням комп’ютерної грамотності, змінювалася й форма роботи курсів, які було перетворено в Школу комп’ютерних технологій. Викладання проводилося в малокомплектних групах та індивідуально, а програмні середовища для цілеспрямованого вивчення обиралися самими слухачами. Робота школи тривала до 2012 р .

Комп’ютерна інфраструктура академії, яка базується на вул. Канатна, 112, у 2015 р. включала близько 800 одиниць, системних серверів – 5, серверів локальних мереж – 14. Мережа охопила всі корпуси академії та включала 12 маршрутизаторів, практично всі комп’ютери було підключено до мережі академії з доступом до Інтернету. В Одеській державній академії холоду аналогічні функції реалізовувалися двома підрозділами: Інформаційно-обчислювальним центром (основа колективу) (начальники В. В. Тимофеєв та з 2012 р. – А. С. Орел) та лабораторією технічних засобів навчання (начальник А. В. Бабенко) .

Комп’ютерні класи об’єднані в 6 локальних мереж і включають до 400 комп’ютерів .

У 2015 р. відділи комп’ютерного сервісу, технічних засобів навчання та інформаційно-обчислювальний центр було об’єднано у відділ програмного забезпечення та комп’ютерного сервісу. Начальником відділу став А. С. Орел .

Навчальний процес, наукові дослідження, забезпечення всієї діяльності ВНЗ вимагають контролю системи охорони праці. З 1993-го по 2000 р. начальником відділу охорони праці працював Г. Г. Сапега. Вагомий внесок у розвиток відділу охорони праці і техніки безпеки зробили К. М. Супрунов, О. М. Фролов, С. М. Чугуєва, К. М. Дзядевич. У 2009 р. начальником відділу призначено Л. О. Лищик. У січні 2011 р. відділ реорганізовано у відділ охорони праці і безпеки життєдіяльності. З грудня 2013 р. відділ очолює Н. А. Казанцева .

У навчальному процесі міцно сформувалися принципи організації навчальної роботи на основі Болонської декларації. У випускників академії з’явилася можливість отримувати Додатки до дипломів європейського зразка .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

За ініціативою ректора ОНАХТ професора Б.В. Єгорова у 2007 р .

була відкрита «Школа молодого викладача» (ШМВ). Керівником школи була призначена доцент кафедри Біохімії, мікробіології і фізіології харчування Галина Йосифівна Євдокимова .

Першими слухачами школи були 35 молодих викладачів різних кафедр ОНАХТ .

Головні завдання школи: підготовка висококваліфікованих викладачів, які здатні самостійно підготувати повний комплект навчально-меГ. Й. Євдокимова тодичного забезпечення з дисципліни кафедри, прочитати відкриту лекцію з використанням сучасних технічних засобів навчання .

У 2013 р. Школа трансформувалась у Вищу школу педагогічної майстерності (ВШПМ) .

З 2007-го по 2017 р. було зараховано 380 слухачів. Навчальний план передбачає два роки навчання, розрахований на 310 годин. Лекційні, семінарські, практичні заняття, тренінги проводять висококваліфіковані професори та доценти нашої академії, спеціалісти з інших вищих навчальних закладів, а також керівники підприємств .

У відповідності до вимог часу, слухачам ВШПМ другого курсу організовано дистанційне навчання. Запровадити таку систему навчання допоміг доцент кафедри Інформаційних технологій і кібербезпеки Ю. К. Корнієнко .

Слухачі, які виконали навчальний план і підготували пакет навчально-методичної документації отримують посвідчення про підвищення кваліфікації державного зразка. З 2007 р .

по 2017 р. посвідчення отримали 150 слухачів. У 2015-2017 роках вперше в рамках ВШПМ підвищили кваліфікацію з безпеки життєдіяльності 88 викладачів випускових кафедр академії. ВШПМ зарекомендувала себе як кузня кадрів для управлінського складу ОНАХТ .

Так, з 86 членів Вченої ради ОНАХТ, 14 – пройшли навчання у Школі і стали керівниками вищої ланки різних структурних підрозділів академії. Для швидкого обміну необхідною інформацією, науковим консультантом ВШПМ, доцентом кафедри Менеджменту і логістики К. Б. Козак були створені сторінки в соціальних мережах Facebook та Instagram, на яких постійно оновлюється інформація, відповідно до встановлених вимог ОНАХТ .

З метою підвищення якості освіти та ефективності організації навчального процесу, поліпшення взаємодії структурних підрозділів ОНАХТ і відповідно до рішення Вченої ради академії 1 вересня 2006 р. створено Науково-методичний центр організації навчального процесу (НМЦ ОНП). Директором центру був призначений кандидат технічних наук, доцент Ф. А. Трішин .

НМЦ ОНП забезпечує оптимальне поєднання мети і змісту навчання, принципів організації навчального процесу відповідно до вимог державних стандартів освіти з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, організацію та координацію науково-методичних досліджень кафедр і деканатів, узагальнення та поширення передового досвіду і проведення системного аналізу організації і методичного забезпечення навчального процесу .

Головною метою НМЦ ОНП є управління якістю навчального процесу та додаткових освітніх послуг в ОНАХТ, забезпечення конкурентоспроможності випускників академії на ринку праці в Україні та за її межами .

У центрі функціонують навчальний відділ, яким більше 20 років керувала доцент Валентина Іванівна Науменко, та відділ управління якістю освіти та методичної роботи, яким керувала доцент Анфіса Карпівна Кац. До роботи у відділі управління якістю освіти та методичної роботи були залучені методисти: Т. Д. Маркова, І. С. Тимофєєва, О. В. Буняк, інженери-програмісти Н. Ц. Дужар, О. Р. Трач, В. І. Кириченко, інспектор Ю. І. Волошина .

У навчальному відділі був створений професійний колектив методистів і керівників:

доцент Л. Ф. Будюк, доцент О. В. Нарушевич-Васильєва, Л. С. Стаценко, Т. С. Малишко, І. К. Зеленюк, Н. В. Ясинська, А. К. Ареф’єва, М. І. Куликова, С. Н. Струк, Є. Б. Бучинська, І. М. Шурко, С. В. Ряполова, О. В. Кругла, Н. І. Кеосак, О. П. Голубкова, С. С. Шекера .

розробки та розвитку інноваційних форм профорієнтації. Згідно з рішенням Вченої ради Одеської національної академії харчових технологій від 14.09.2012 р .

був створений Центр управління прийомом на навчання (ЦУПН), основними функціями якого є підвищення рівня інформаційної привабливості ОНАХТ та іміджу академії .

Директором ЦУПН була призначена кандидат Н. Р. Кордзая Н. О. Могилянська технічних наук, доцент кафедри Технології молока і парфумерно-косметичних засобів Н. О. Могилянська. З вересня 2014 р. посаду директора Центру обіймає кандидат технічних наук, доцент кафедри Маркетингу, підприємництва і торгівлі Натела Ревазівна Кордзая .

До складу ЦУПН входять три відділи. Відділ довузівської підготовки очолює кандидат технічних наук, доцент кафедри біохімії, мікробіології та фізіології харчування О. О. Килименчук. Відділ відповідає за підвищення рівня знань загальноосвітніх предметів, а також підготовку майбутніх абітурієнтів до зовнішнього незалежного тестування (ЗНО). У відділі працюють Г. М. Леженко, Т. М. Стоянова, Н. А. Голубєва та О. Т. Щербак .

Організаційний відділ був створений в січні 2016 р. на основі відділу профорієнтаційної роботи. Його очолює В. В. Дідуренко. Основною метою діяльності підрозділу є надання консультаційних послуг та популяризація спеціальностей, з яких академія веде підготовку фахівців серед професійно орієнтованої молоді, також організацію та контроль проведення загальноакадемічних заходів профорієнтаційного характеру, як у навчальних закладах Одещини, так і в інших регіонах України. У відділі працюють Н. Б. Проданова та К. Д. Лазука .

Відділ громадських зв’язків очолює Н. В. Пєліван. Відділ організує та контролює присутність інформації про ОНАХТ у телевізійному, друкованому просторах та Інтернеті м. Одеси та області, а також усієї країни загалом. Фахівцями відділу розробляються рекламні матеріали академії. У відділі працюють С. В. Кондрацький, А. О. Корнієнко, І. С. Українцев, Н. Р. Хасанова .

З 31 грудня 2013 р. редакція газети «Технолог» функціонує в складі ЦУПН. Редактором призначена І. В. Мунтян. З 2014 р. газета «Технолог» є періодичним виданням з передплатним індексом і має загальнодержавну сферу розповсюдження. У 2016 р. газета стала лауреатом загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», організованого Національною спілкою журналістів України та Причорноморською академією мовних технологій та комунікацій етносів. Газета «Технолог» має понад 500 передплатників .

Колектив Центру управління прийомом на навчання, червень, 2017 р .

Зліва направо: І. С. Українцев, О. О. Килименчук, О. Т. Щербак, Т. М. Стоянова, Н. В. Пєліван, В. В. Дідуренко, Н. Р. Кордзая, А. О. Корнієнко, К. Д. Лазука, Н. Р. Хасанова, Д. О. Гнатовська, С. В. Лукіяник, С. В. Кондрацький

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Наукова робота в Одеській національній академії харчових технологій є невід’ємною складовою освітньої діяльності та здійснюється з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності .

Основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу .

Науковою діяльністю академії з 1986-го по червень 2006 р. керував д.т.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України Едуард Йосипович Жуковський, з червня 2006-го по червень 2016 р. – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Леонід Вікторович Капрельянц .

З червня 2016 р. наукову діяльність організує проректор з наукової роботи к.т.н., доцент Наталя Миколаївна Поварова .

Основними науковими напрямами діяльності академії є:

технологічні процеси для харчових і зернопереробних галузей агропромислового комплексу; розробка нових видів харчових продуктів із нетрадиційної сировини; технології отримання безпечних харчових продуктів та визначення критеріїв їх оцінки; створення нового високоефективного обладнання, автоматизація виробничих процесів харчових і зернопереробних виробництв; економічні проблеми діяльності виробництв АПК в ринкових умовах; створення нових енергозберігаючих циклів, схем і конструкцій холодильного і кріогенного обладнання, систем кондиціювання; розробка Н. М. Поварова високонадійних та енергетично ефективних абсорбційних холодильних приладів різного призначення, розробка сонячних холодильних установок, моделювання термодинамічних властивостей та створення багатокомпонентних робочих тіл для дросельних систем охолодження .

Важливою подією в житті академії стало поновлення видання з 1994 р. щорічного збірника «Наукові праці ОНАХТ». Цього ж року відбулася перша Національна науково-практична конференція «Хлібопродукти», яка з 2005 р. проводиться щорічно .

На базі академії щорічно проводиться більше 25 наукових і науково-практичних конференцій і семінарів різних рівнів, як міжнародних і всеукраїнських, так і регіональних .

Традиційним стало і проведення міжнародних науково-практичних конференцій:

«Технології харчових продуктів і комбікормів», «Геометрія в Одесі», «Удосконалення процесів та обладнання харчових і хімічних виробництв», «Інноваційні енерготехнології», «Вода в харчовій промисловості» і міжнародного семінару «Нове в молочній промисловості», «Сучасні проблеми холодильної техніки і технології», «Інформаційні технології і автоматизація», «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» .

З метою сприяння, підтримки і супроводу науково-періодичних видань та наукової діяльності вчених ОНАХТ було створено координаційний центр видання наукової періодики Одеської національної академії харчових технологій (КЦВ ОНАХТ) .

Результати наукових досліджень науковців академії публікуються в спеціалізованих виданнях ОНАХТ: «Автоматизація технологічних та бізнес-процесів», «Економіка харчової промисловості», «Економічна та продовольча безпека України», «Зернові продукти і комбікорми», «Наукові праці ОНАХТ», «Праці міжнародного геометричного центру», «Технічні гази», «Харчова наука і технологія», «Холодильна техніка та технологія». Крім цього, академія є співзасновником журналів «Продукти & інгредієнти» та «Вісник виноробства» .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Протягом 115 років поступово сформувалися наукові напрями, а згодом і наукові школи, які стали широко відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Цьому сприяла плідна робота наукових колективів, що працювали в різний час існування академії і доклали значних зусиль для розвитку науки і підготовки науково-педагогічних кадрів. Основна мета наукових досліджень в рамках шкіл – це отримання і використання нових наукових знань, спрямованих на забезпечення якісної підготовки фахівців, впровадження і використання науково-практичних результатів, як в навчальному процесі, так і у виробництві .

Сьогодні в академії функціонують 15 наукових шкіл:

– Теорія і практика фізико-хімічної та біотехнологічної модифікації природних сполук, їх комплексів, сировини та продуктів харчування (наукові керівники – професори Л. В. Капрельянц, Н. К. Черно) .

– Розробка нових ресурсозберігаючих технологій виробництва хлібопродуктів і кондитерських виробів (науковий керівник – професор К. Г. Іоргачова) .

– Наукові основи та енергозберігаючі технології виробництва комбікормової продукції (науковий керівник – професор, член-кор. НААН України Б. В. Єгоров) .

– Теорія і практика створення нових технологій харчових продуктів (наукові керівники – професори Л. Г. Віннікова, А. Т. Безусов) .

– Теорія і техніка комбінованих макро-, мікро- і наномасштабних процесів переносу в технологічних системах (науковий керівник – професор О. Г. Бурдо) .

– Теорія і технологія процесів первинної обробки харчової сировини і сушіння рослинної сировини та харчових продуктів (наукові керівники – професори О. І. Гапонюк, Г. М. Станкевич) .

– Моделювання та оптимальне управління технологічними процесами зберігання та переробки сільськогосподарської сировини (науковий керівник – професор В. А. Хобін) .

– Розробка технології виготовлення та дослідження фізико-хімічних, технічних і експлуатаційних характеристик нових функціональних матеріалів і покриттів (наукові керівники – професори С. Н. Федосов, О. Є. Сергєєва) .

– Забезпечення функціонування та розвитку системи економічної безпеки держави та субєктів господарської діяльності (науковий керівник – професор О. І. Павлов) .

– Низькотемпературні мікроохолоджувачі (науковий керівник – доцент В. О. Семенюк) .

– Кріогенні технології виробництва рідких газів (наукові керівники – професор В. Л. Бондаренко, ст.н.с. Ю. М. Cимоненко) .

– Теплообмінні апарати охолоджуючих систем та конденсаторних відділень холодильних установок (науковий керівник – професор А. Ю. Лагутін) .

– Тепломасообмінна апаратура для енергетичних, холодильних і кріогенних систем (науковий керівник – професор О. В. Дорошенко) .

– Моделювання та прогнозування теплофізичних властивостей речовин і матеріалів .

Дослідження теплофізичних властивостей речовин і нанофлюїдів (наукові керівники – професори В. П. Желєзний, В. О. Мазур) .

– Інтелектуальні та інформаційно-аналітичні технології, інтегровані системи баз даних у сфері інфокомунікацій (науковий керівник – професор Н. О. Князєва) .

Протягом 115 років науково-дослідна робота академії спрямована на розробку нових видів харчових продуктів, технологій їх отримання і створення технологічного обладнання для зернопереробної і харчової промисловості .

16 грудня 2002 р. вченим академії присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових робіт «Наукові основи технологій отримання рослинних і біополімерних комплексів харчових волокон і їх використання в лікувально-профілактичному харчуванні», що є результатом 30-річної наукової діяльності в створенні харчових продуктів нового покоління, автори – доктор технічних наук, професор Н. К. Черно, доктор технічних наук, професор Л. В. Капрельянц, доктор технічних наук, професор Л. Г. Віннікова,

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

доктор хімічних наук, професор М. С. Дудкін .

Доктор технічних наук, професор Я. Г. Верхівкер у співавторстві одержав Державну премію «За значний внесок у технологічні розробки і впровадження нових товарів і обладнання з метою забезпечення дітей вітчизняним високоякісним консервованим харчуванням рослинного походження» .

У 2003 р. отримана Державна премія Автономної Республіки Крим за На фото зліва направо: Л. В. Капрельянц, Л. Г. Віннікова, Президент України Л. Д. Кучма, Президент НАН України Б. Є. Патон, роботу «Нова технологія і устатку- Н. К. Черно, 2002 р .

вання для отримання високоякісної продукції з винограду на підприємствах АРК», автори – доктор технічних наук, професор А. В. Іваненко, кандидат технічних наук, доцент К. М. Тенюх .

Отримана премія Національної академії аграрних наук України «За видатні досягнення в аграрній науці 2003 р.» за роботу «Підвищення якості виноматеріалів і вин на основі розробки нових методів випробування їх розливостійкості», автори: д.т.н., доцент О. Б. Ткаченко в співавторстві .

У 2003 р. Міністерством освіти і науки України була проведена атестація вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації по розділу наукової і науково-технічної діяльності, за підсумками якої академія віднесена до вищої категорії «А» .

У 2004 р. академія отримала звання «Лідер харчової та переробної промисловості України-2004» у Всеукраїнському конкурсі з підготовки кадрів .

За високу якість надання освітніх послуг академія стала володарем нагород «Європейська якість» та «Інтелект нації». У 2006 р. академія стала переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів» в номінації «Освітні послуги» .

У 2014 р. Одеська національна академія харчових технологій була нагороджена золотою медаллю за кращу інноваційну розробку в рамках форум-виставки «Екологічний стандарт якості та безпека продукції – крок в майбутнє» експозиції «Агро-Лаб» у Києві .

На VII міжнародному форумі «Комплексне забезпечення лабораторій» у Києві в жовтні 2014 р. Одеська національна академія харчових технологій здобула перемогу в номінації «Кращий науково-практичний захід» та отримала подяку за сприяння в організації проведення VII міжнародного форуму .

За результатами наукової діяльності співробітниками академії щороку публікується понад 1800 наукових і науково-методичних робіт, з яких близько 30 наукових монографій, підручники і навчальні посібники, з яких 90 % з грифом Міністерства освіти і науки України .

Рівень наукових розробок і впровадження їх результатів у виробництво підтверджено випуском нових видів харчових продуктів провідними зернопереробними і харчовими підприємствами України, в першу чергу такими, як компанії ДАК «Хліб України», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», «Київмлин», «Луганськмлин», «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів», «АВК», «Французький бульвар», «Фірма Гармаш», а такі торгові марки, як «Шабо», «Геркулес», «Ековіт», «Сандора», «Наша Ряба» впроваджують наукові розробки академії упродовж кількох десятків років .

Вчені академії розробили і впровадили у виробництво новий регламент зберігання зерна (ДАК «Хліб України»), нові види борошна і хлібобулочних виробів («Київмлин», «Луганськмлин», Куліндорівський і Білгород-Дністровський комбінати хлібопродуктів, «Одеський

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

коровай» та ін.), нові види кисломолочних продуктів і сирів (компанії «Балтський молочно-консервний комбінат», «Галактон», «Лактол» і ін.), нові види шампанського і вин (компанії «Шабо», «Французький бульвар», «Одеський завод шампанських вин», «Інкерман»

та ін., нові види м’ясних продуктів (компанії «Гармаш», «Чернівецькі ковбаси», «Оніс» та ін.), нові види соків і соусів (компанії «Сандора», «Джаффа», «Чумак», «Верес», «ВітмаркУкраїна» та ін.), протиральні машини (ПАТ «Одеський завод дитячого харчування», Маріупольський завод ім. Ілліча), системи знепилювання (більше половини елеваторів Украни), системи автоматизованого управління підприємством («Миколаївський портовий елеватор», «Одеський портовий елеватор», «Іллічівський портовий елеватор» та ін.), нові види преміксів і комбікормів, програми годівлі сільськогосподарських тварин і птиці (компанії «Комбико», «Сілувіт», «Зерновий клуб», Агрохолдинг «Хлібна гавань» та інші) .

Указом Президента України №440/2016 від 11 жовтня 2016 р. присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2015 р. вченим та виробникам – відомим фахівцям наукових шкіл Одеської національної академії харчових технологій (професорам Б. В. Єгорову, О. І. Гапонюку, О. Г. Бурдо, Г. М. Станкевичу, К. Г. Іоргачовій) та Національного університету харчових технологій (професорам В. І. Дробот, В. М. Ковбасі), а також їх однодумцям на виробництві (голові правління ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

О. В. Жукотанському, голові правління ПрАТ «Укрелеваторпром» І. М. Буценко, к.т.н., голові наглядової ради сільськогосподарського підприємства «Мрія» В. Т. Гулавському) .

Рівень наукових розробок і впровадження їх результатів у виробництво підтверджено випуском нових видів харчових продуктів провідними зернопереробними і харчовими підприємствами України, в першу чергу такими, як компанії ДАК «Хліб України», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», «Київмлин», «Луганськмлин», «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів», «АВК», «Французький бульвар», «Фірма Гармаш», а такі торгові марки, як «Шабо», «Геркулес», «Ековіт», «Сандора», «Наша Ряба» впроваджують наукові розробки академії .

На фото (зліва направо): перший ряд – заступник голови адміністрації Президента України Р. М. Павленко;

президент НАН України Б. Є. Патон; Міністр освіти і науки України Л. М. Гриневич;

другий ряд – доктор технічних наук, завідувач кафедри ОНАХТ, професор Г. М. Станкевич; голова правління ПАТ «Укрелеваторпром» І. М. Буценко; доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри ОНАХТ, професор О. Г. Бурдо; доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор НУХТ В. І. Дробот;

голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт» О. В. Жукотанський; доктор технічних наук, член-кореспондент НААН України, заслужений діяч науки і техніки України, ректор ОНАХТ, професор Б. В. Єгоров; доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри ОНАХТ, професор К. Г. Іоргачова; доктор технічних наук, завідувач кафедри ОНАХТ, професор О. І. Гапонюк; доктор технічних наук, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри НУХТ, професор В. М. Ковбаса; кандидат технічних наук, заслужений працівник промисловості України, голова наглядової ради с.-г. підприємства «Мрія» В. Т. Гулавський

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Вчені академії розробили і впровадили у виробництво новий регламент зберігання зерна (ДАК «Хліб України»), нові види борошна і хлібобулочних виробів («Київмлин», «Луганськмлин», Куліндорівський і Білгород-Дністровський комбінати хлібопродуктів, «Одеський коровай» та інші), нові види кисломолочних продуктів і сирів (компанії «Балтський молочно-консервний комбінат», «Галактон», «Лактол» і ін.), нові види шампанського і вин (компанії «Шабо», «Французький бульвар», «Одеський завод шампанських вин», «Інкерман» та ін., нові види м’ясних продуктів (компанії «Гармаш», «Чернівецькі ковбаси», «Оніс» та ін.), нові види соків і соусів (компанії «Сандора», «Джаффа», «Чумак», «Верес», «Вітмарк-Україна» та ін.), протиральні машини (ВАТ «Одеський завод дитячого харчування», Маріупольський завод ім. Ілліча), системи знепилювання (більше половини елеваторів України), системи автоматизованого управління підприємством («Миколавський портовий елеватор», «Одеський портовий елеватор», «Іллічівський портовий елеватор» та ін.), нові види преміксів і комбікормів, програми годівлі сільськогосподарських тварин і птиці (компанії «Комбико», «Сілувіт», «Зерновий клуб», Агрохолдинг «Хлібна гавань» та інші) .

Подальший розвиток отримав економічний напрям наукових досліджень, орієнтований на вирішення проблем підвищення ефективності виробництва в харчовій промисловості України на основі прогресивних методів, що відповідають сучасним вимогам переходу економіки до ринкових форм господарювання, підвищення конкурентоспроможності товарів і товаровиробників, насичення ринку продовольчими товарами .

У процесі роботи були створені математичні моделі роботи підприємств харчової промисловості, алгоритми рішення задач рівномірного розподілу ресурсів, методики розрахунків і оцінки економічної ефективності діяльності агропродовольчих об’єднань, методичні прийоми оцінки конкурентного потенціалу підприємств, а також були розроблені і впроваджені в навчальний процес комплекси лабораторних робіт на основі віртуальних об’єктів .

За останні роки розроблено, виготовлено і передано замовникам:

– методи збагачення та глибокого очищення криптону і ксенону в промислових масштабах, методи сепарації бінарних сумішей на основі ксенону, що містить компоненти з різковідмінними властивостями. Для ТОВ «Кріоін Інжинірінг» (доктор технічних наук, професор Ю. М. Симоненко);

– фізико-математичні моделі процесів тепломасообміну в низькотемпературних випарних охолоджувачах газів та рідин непрямого типу, одержані результати експериментальних досліджень охолоджувачів з насадками (робочими поверхнями) капілярно-пористої структури. Створені промислові зразки випарних охолоджувачів середовищ. Для ТОВ «Вентсервіс» і «САН-ЕКО ПЛЮС» (доктор технічних наук, професор О. В. Дорошенко);

– комплексні дослідження теплофізичних властивостей нового покоління холодильних агентів – нанохолодоагентів. Вперше запропонована термодинамічна модель прогнозування теплофізичних властивостей нанофлюїдів. Для ПАТ «Норд» (доктор технічних наук, професор В. П. Желєзний);

– системи охолодження на базі тепловикористовуючих абсорбційних водоаміачних холодильних агрегатах (АВХА) для роботи на морських і річкових малотоннажних судах .

Джерелом теплової енергії для АВХА служать вихлопні гази двигунів силових енергетичних установок судів. Для ТДВ «Зонт», торгова марка «Автогенмаш» (доктор технічних наук, професор О. С. Тітлов);

– проект технічних умов на нову дієтичну добавку «Ліпосан» (вітамін F), призначену для збагачення раціону населення незамінними поліненасиченими жирними кислотами та вітамінами А і Е. Для НВА «Одеська біотехнологія» (доктор технічних наук, професор А. П. Левицький);

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

– нові ресурсо- і енергозберігаючі технології виробництва комбікормів, налагоджено виробництво дослідно-промислових партій нових комбікормів і преміксів, розроблена спеціальна програма відгодівлі тварин, яка передбачає використання БВМД і преміксів в поєднанні з традиційними кормами, що дає змогу швидко і ефективно відгодувати тварин різних порід (доктор технічних наук, професор Б. В. Єгоров);

– модернізовані інформаційні системи випарної станції, розроблена технічна структура комплексу мікропроцесорних контролерів для Красилівського цукрового заводу (кандидат технічних наук, доцент Ю. М. Скаковський);

– формулу стилю нової лінійки ігристих білих вин для ТОВ «ПТК Шабо» (доктор технічних наук О. Б. Ткаченко);

– для Міністерства аграрної політики та продовольства України виконувалися роботи по стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції по темі «Гармонізація національних стандартів з міжнародними ISO 8128-2: 1993, ISO 8128-2: 1993 і європейськими EN 1131:1994, EN 1135:1994, EN 1137:1994, EN 1142:1994, EN 13196:2000»

(д.т.н., професор Я. Г. Верхівкер) .

Розроблені національні стандарти України, які гармонізовані з міжнародними та європейськими, і відповідають сучасним світовим вимогам та вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». З огляду на світові тенденції в харчуванні, в академії створені технології, що забезпечують збереження природних біологічно активних речовин, розширення асортименту продукції функціонального призначення. Ці дослідження виконуються в країнах Європейського Союзу за програмою «Здорова їжа» і відзначені як пріоритетний напрямок інноваційної діяльності в Україні .

Вчені академії брали участь у заходах, спрямованих на виконання програми «Регіональна ініціатива» .

Історичною подією науково-практичних розробок академії стало підписання 6 липня 2017 р. договору про співпрацю між Одеською національною академією харчових технологій та Одеським національним медичним університетом. Метою створення і місією проекту є поліпшення харчового статусу та сприяння подовженню тривалості і поліпшенню якості життя людей .

Історія Науково-дослідного інституту є продовженням тривалої і славної історії науково-дослідної діяльності академії, початком якої прийнято вважати 1932 р., коли професор В. Я. Гіршсон розробив схеми помелу, результати впровадження яких дали змогу підвищити якість готової продукції, знизити капітальні вкладення в будівництво мукомельних заводів, спростити технологічний процес багатосортного помелу. У 1933 р. був створений Всесоюзний науково-дослідний інститут зерна та продуктів його переробки. У 1935 р .

відбулася передача науково-дослідної роботи на кафедри .

Науково-дослідна діяльність не припинялася навіть у роки Другої світової війни. В евакуаційний період проводилися дослідження з розробки методів сушіння і переробки зерна в борошно високої вологості; з будівництва крупоцеху на мелькомбінаті № 2 в м. Ташкенті; з механізації транспортування зерна і муки на мельзаводах Ректор ОНАХТ Б. В. Єгоров і ректор ОНМУ В. М. Запорожан (зліва) Ташкента та області. підписують договір про співпрацю

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Після повернення з евакуації у 1946 р. був створений науково-дослідний сектор (НДС), який очолив к.т.н. П. М. Платонов. У 1946–1947 рр. створені нові лабораторії транспортних машин і механізмів, міні-електростанція; у 1948 р. введені в експлуатацію лабораторії підйомно-транспортних машин, зерносушіння, теорії машин і механізмів. У 1950–1951 рр .

відновлено лабораторний корпус, створено лабораторії гідравліки, промислової вентиляції, електротехніки, електроустаткування та інші .

У 1956 р. НДС очолив кандидат технічних наук, доцент А. П. Скляренко. Сформувалися напрями і школи, на кафедрах створені держбюджетні науково-дослідні лабораторії і групи з комплексних наукових проблем. У 1960 р. розпочала роботу науково-дослідна лабораторія з переробки кукурудзи в харчові продукти. У сімдесяті роки спостерігалася стійка тенденція зростання обсягу держбюджетних асигнувань на проведення НДР, які були пов’язані зі створенням прогресивних технологій і високоефективного обладнання для харчової та зернопереробної промисловості; засобів і систем автоматизації харчових виробництв;

методів захисту металів від корозії; економікою і організацією підприємств. У 80-ті роки з’являються нові наукові лабораторії і школи, багато пріоритетних розробок захищаються авторськими свідоцтвами на винаходи, публікуються у вигляді монографій, підручників, збірників наукових статей .

З 1982-го по 1988 р. науково-дослідний сектор очолював кандидат технічних наук, доцент Сергій Дмитрович Івахненко. Створюються чотири науково-дослідні лабораторії та два навчально-науково-виробничих комплекси. Багато науково-технічних рішень, виконаних на рівні світових досягнень, відзначені грамотами і медалями на міжнародних, всесоюзних і республіканських виставках і впроваджені у виробництво .

З 1988 р. науково-дослідний сектор очолював кандидат технічних наук, доцент Віктор Єгорович Гаро. До складу НДС увійшли відділ організації та впровадження науково-дослідних робіт, патентний відділ, служба науково-технічної інформації, група головного метролога, студентське проектно-конструкторське бюро, кафедральні творчі колективи та дві галузеві науково-дослідні лабораторії з економічної кібернетики та розробки і впровадження високотеплопровідних композиційних матеріалів. Наявність потужного науково-дослідного потенціалу дало змогу успішно вести дослідження за багатьма новими напрямами, затвердженими Міністерством освіти і науки України .

З’явилися наукові напрями, що охоплюють розробку і впровадження передових технологій та забезпечують комплексну безвідходну переробку сільськогосподарської сировини, модернізацію бази зберігання сировини і готової продукції, створення високоефективного обладнання .

У дев’яностих роках у зв’язку з припиненням фінансування лабораторій союзними міністерствами скоротилися обсяги НДР, наукова діяльність була переведена на нові умови фінансування і господарювання, створені госпрозрахункові структури .

З метою вдосконалення управління науковою діяльністю в 1992 р. на базі НДС і Проблемної науково-дослідної лабораторії комплексної переробки рослинної сировини в кормові і харчові продукти була створена Науково-дослідна частина (НДЧ), керівником якої був призначений В. Є. Гаро .

В. Є. Гаро З 2005-го по 2008 р. НДЧ очолював Володимир Сергійович Дойч. У цей час до складу НДЧ входили: відділ організації науково-дослідних робіт; Проблемна науково-дослідна лабораторія комплексної переробки рослинної сировини в кормові і харчові продукти; відділ аспірантури і докторантури;

відділ з питань інтелектуальної власності; служба метрології та стандартизації; консалтингова лабораторія «ТЕРМА»; науково-дослідна лабораторія сушіння зерна; група по визначенню фізико-хімічних показників харчових продуктів .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У 2006 р. було створено науково-дослідні лабораторії «Харчові нанотехнології» і «Стерилізації, оцінки якості та безпеки консервованих продуктів», відкрита постійно діюча виставка наукових досягнень вчених академії, на якій демонструвалися експонати, створені на кафедрах і в лабораторіях. В організації виставки активну участь брали заступник начальника НДЧ В. І. Угловська, провідні інженери В. А. Фінєєва, Т. Л. Дьяченко .

Значну увагу було приділено поповненню та оновленню інтелектуального потенціалу академії. Створено відділ з питань інтелектуальної власності з метою реалізації на ринку об’єктів наукової, науково-технічної та інтелектуальної власності. Велося просування об’єктів інтелектуальної власності академії на ринок, пошук потенційних партнерів, поширення розробок, укладання та виконання угод на проведення науково-дослідних робіт. Була вдосконалена система конкурсного відбору проектів для фінансування за рахунок коштів загального фонду бюджету з пріоритетом наукоємних робіт у напряму високих технологій .

Пошук нових, більш досконалих, форм організації наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності академії привели до рішення провести структурні перетворення. На підставі наказу Міністерства аграрної політики і продовольства України від 20.03.2008 р. № 164 відповідно до Концепції Державної програми розвитку хлібопекарської галузі та рішення Вченої ради академії на базі ОНАХТ створено Науково-дослідний інститут зерна і харчових продуктів. Його очолив доктор технічних наук, професор Яків Григорович Верхівкер, у 2010 р. – доктор технічних наук, професор Наталя Андріївна Дідух, у 2012 р. – кандидат Т. В. Бордун економічних наук, доцент Тетяна Володимирівна Дудка, у 2013 р. – кандидат технічних наук, доцент Наталя Миколаївна Поварова, а з 2016 р .

– кандидат технічних наук, доцент Тетяна Василівна Бордун .

У 2013 р. на Вченій раді академії (протокол від 09.04.2013 р. № 10) була затверджена Концепція розвитку науково-дослідної та інноваційної діяльності в Одеській національній академії харчових технологій на період до 2020 р. У цьому документі сформульовано основні положення розвитку наукової діяльності ОНАХТ та визначено пріоритети й напрями удосконалення системи науково-дослідної діяльності студентів, аспірантів, молодих вчених, викладачів та наукових співробітників академії .

У 2013 р. на виконання перспективного плану розвитку академії Науково-дослідний інститут зерна і харчових продуктів перейменовано у Науково-дослідний інститут (НДІ), в якому, в рамках держбюджетної і госпдоговірної тематик, виконуються основні науково-дослідні роботи .

До складу НДІ входять такі структурні підрозділи:

– Проблемна науково-дослідна лабораторія комплексної переробки рослинної сировини в харчові і кормові продукти, науковий керівник – доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри Технології переробки зерна Д. О. Жигунов;

– Проблемна науково-дослідна лабораторія з холодильної техніки, завідувач – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник М. І. Гоголь;

– Науково-дослідна лабораторія «Стерилізації, оцінки якості та безпеки консервованих продуктів», науковий керівник – Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, д.т.н., професор кафедри Біотехнології, консервованих продуктів і напоїв Я. Г. Верхівкер;

– Науково-дослідна лабораторія «Технології фітопрепаратів», науковий керівник – членкор. НААН України, доктор біологічних наук, професор кафедри Технології комбікормів і біопалива А. П. Левицький;

– Науково-дослідна лабораторія мікробіологічних досліджень ім. О. А. Кириленко, науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент кафедри Біохімії, мікробіології та фізіології харчування А. В. Єгорова;

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

– Консалтингова лабораторія «ТЕРМА», науковий керівник – завідувач кафедри Процесів, обладнання та енергетичного менеджменту, доктор технічних наук, професор О. Г. Бурдо;

– Консалтингова лабораторія здорового харчування, науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент кафедри Технології ресторанного і оздоровчого харчування Ю. О. Козонова;

– Науково-дослідна лабораторія мехатроніки і робототехніки, науковий керівник – кандидат технічних наук, старший викладач кафедри Автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем В. Б. Єгоров;

– Науково-дослідна лабораторія енергоменеджменту, науковий керівник – завідувач кафедри Процесів, обладнання та енергетичного менеджменту, доктор технічних наук, професор О. Г. Бурдо;

– Навчально-наукова лабораторія питної води та водопідготовки, науковий керівник – завідувач кафедри Технології питної води, доктор технічних наук, старший науковий співробітник О. О. Коваленко;

– Науково-дослідна лабораторія оцінки якості зерна та хлібопродуктів, науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент кафедри Технології зберігання зерна А. В. Борта;

– Науково-дослідна лабораторія «Харчові нанотехнології», науковий керівник – завідувач кафедри Процесів, обладнання та енергетичного менеджменту, доктор технічних наук, професор О. Г. Бурдо;

– Міжнародна школа кормів (менеджер з навчання – кандидат технічних наук, старший викладач кафедри Технології комбікормів і біопалива Л. В. Фігурська);

– Відділ нормативно-технічного забезпечення та метрології, начальник – кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник О. І. Данилова;

– Аналітично-інформаційний і організаційний сектор НДР .

Науково-дослідні роботи в НДІ виконуються науково-викладацьким складом, навчально-допоміжним персоналом академії, штатними співробітниками, аспірантами, докторантами, які працюють над дисертаціями, а також студентами академії в порядку виконання науково-дослідних, курсових та дипломних робіт і проектів .

Держбюджетна тематика виконується Проблемною науково-дослідною лабораторією комплексної переробки рослинної сировини в харчові і кормові продукти та Проблемною науково-дослідною лабораторією з холодильної техніки на підставі тематичних планів, які формуються з пріоритетних наукових напрямів Міністерства освіти і науки України. Наукові напрями ПНДЛ розробляються виходячи із завдань, поставлених при її організації та з урахуванням профілю підготовки фахівців в академії .

Науково-дослідна лабораторія «Стерилізації, оцінки якості та безпеки консервованих продуктів» забезпечує підприємства консервної галузі харчової промисловості науково обрунтованими тепловими режимами стерилізації та пастеризації консервованих продуктів харчування з овочевої, фруктової, ягідної, плодової, м’ясної, рибної та молочної сировини. Послугами лабораторії скористалося багато відомих українських та міжнародних компаній-виробників: «Чумак», «Пепсі Кола», «Вімм-Білль-Данн Україна», «Техноком», «Щедро», «Верес», «Сандора», «Чудова марка» та ін .

Сучасна Науково-дослідна лабораторія «Технології фітопрепаратів» виконує науково-дослідну роботу щодо розробки технологій отримання біологічно активних речовин з рослинної сировини та їх введення до складу дієтичних добавок і харчових продуктів функціонального харчування .

У лабораторії розроблені нові функціональні продукти з використанням рослинних адаптогенів та технології їх отримання: інулін і фруктоолігосахариди з коріння цикорію, «Галс» – з насіння сої, фітолізоцим – з листя капусти, «Екстравін» – з виноградних вичавок, «Таіровін» – з листя винограду, «Вітамас» – розчин -каротину і вітаміну Е на суміші

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

рослинних олій, «Ліпосан». На розроблені фітопрепарати оформлені технічні умови та отримані дозволи Міністерства охорони здоров’я України на використання їх у харчовій промисловості та в харчуванні населення .

Консалтингова лабораторія «ТЕРМА організована в 1997 р. У 1999 р. лабораторія отримала свідоцтво на право ведення енергетичних обстежень підприємств та навчання слухачів енергетичного менеджменту. Основним напрямом діяльності лабораторії є науково-методологічна робота в галузі енергоефективності, консалтингові послуги з енергетичного менеджменту, наукові дослідження і практичні розробки принципово нового енергоефективного обладнання для харчових виробництв .

Лабораторією розроблено і впроваджено на підприємствах регіону теплоутилізатори, тепломасоутилізатори, кріоконцентратори, опріснювачі, зерСтенд розділення газів носушильні установки .

Науково-дослідна лабораторія «Харчові нанотехнології» з 1998 р. розвиває принципово новий науковий напрям – харчові нанотехнології. Вченими лабораторії обґрунтована можливість виробництва принципово нового класу продуктів і кулінарних виробів, переведення харчових технологій на виробництво неенергоємних продуктів .

Науково-дослідна лабораторія мікробіологічних досліджень ім. О. А. Кириленко відкрита в жовтні 2008 р. У лабораторії проводяться дослідження відповідності різних харчових продуктів умовам безпеки для споживачів, у т.ч. впроваджено контроль харчових продуктів та сировини на наявність та кількість грибних отрут – мікотоксинів – методом імуноферментного аналізу з наступною фотометрією на мікропланшетному фотометрі StatFax 4700 (Німеччина). Також у лабораторії визначають наявність антибіотиків у продуктах. Для кількісної оцінки мікробіоти харчових продуктів задіяно прилад BacTrac 4300 (Австрія) .

На кафедрі Технології зберігання зерна в грудні 2012 р. за сприяння керівництва ОНАХТ та генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» О.О. Вадатурського була відкрита Науково-дослідна лабораторія «Оцінки якості зерна та хлібопродуктів», яка відповідає вимогам сучасного виробництва в галузі хлібопродуктів .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Науково-дослідна лабораторія «Мехатроніки і робототехніки» була створена у 2013 р. на базі кафедри Автоматизації виробничих процесів. Лабораторія – це другий в Україні тренінговий центр компанії «Camozzi», єдиний в Україні тренінговий центр компанії «Festo», одна з чотирьох IoT-Laboratory «Microsoft» в Україні .

Лабораторія стала повноправним членом Асоціації робототехніки України. Усі наукові розробки в рамках лабораторії здійснюються за безпосередньої участі студентів академії .

Напрямами наукової діяльності Консалтингової лабораторії здорового харчування є проведення наукових та технологічних розробок згідно замовлень організацій, об’єднань та фізичних осіб з питань корекції та підбір індивідуальних раціонів харчування (без використання БАД та ліків); визначення індивідуальних оздоровчих цілей (схуднення, корекція фігури, розробка індивідуального дієтичного раціону харчування з урахуванням хронічних захворювань, корекція психологічного статусу); визначення ризику захворювань, пов’язаних з неправильним харчуванням .

Кафедра технології Комбікормів і біопалива виступила ініціатором створення Міжнародної школи кормів (International School of Feed). У червні 2014 року відбулася перша сесія школи .

До складу Вченої ради Міжнародної школи кормів увійшли відомі вчені в галузі дослідження, виробництва та використання комбікормів: Пітер Сурай, Іван Панін, Богдан Єгоров, Йованка Левич, Анатолій Левицький, Федір Марченков. ISF була організована за підтримки асоціацій «Союз кормовиробників України» та «Союз птахівників України» .

Науковий керівник Міжнародної школи кормів – професор Б. В. Єгоров, менеджер з навчання – старший викладач Л. В. Фігурська .

У роботі ISF беруть участь рецептологи, технологи, керівники комбікормових заводів, представники науково-виробничих компаній, що здійснюють наукові дослідження і спеціалізуються на виробництві кормових засобів, лабораторного та технологічного обладнання для виробництва та оцінки якості комбікормів .

Колектив академії працює над вдосконаленням законодавчої бази країни. Вчені ОНАХТ є авторами важливого законопроекту «Про корми». Академія виступила одним із ініціаторів законопроекту, що зобов’язує вітчизняних товаровиробників маркувати товари, які містять у своєму складі генетично модифіковані продукти .

Академія є членом асоціацій: «Союз кормовиробників України», «Укроліяпром», «Українське морозиво», «Морозива та холоду», «Вентиляції, опалення та кондиціювання», «Союз птахівників України», «Українська зернова асоціація», Всесвітня Асоціація кулінарних союзів, Асоціація робототехніки України, Асоціація кулінарів України, Асоціація ділового партнерства «Обласна громадська організація мікро-, малих та середніх виробничих підприємств», «Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України» .

Вчені академії брали участь в інформаційному забезпеченні виконання Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації», у розробці проекту Державної цільової програми «Цукровий діабет» за напрямом «Розробка і впровадження сучасних технологій виробництва цукрозамінників та інших харчових добавок, а також рецептури продуктів дієтичного харчування для хворих на цукровий діабет».

Науковці академії залучаються до складу комітету з харчової гігієни та принципів НАССР, продуктів імпорту, експорту, систем інспекції і контролю, принципів маркування, упаковки, тари, пакувальних матеріалів, а також беруть активну участь в роботі Національної комісії України Кодекс Аліментаріус (професори:

Б. В. Єгоров, Л. В. Капрельянц, Я. Г. Верхівкер, Л. Г. Віннікова, Л. М. Пилипенко) і Технічних комітетів Держспоживстандарту України (ТК-24, ТК-154 і ТК-120, ТК-140, ТК-170 зі стандартизації «Зернові культури й продукти їх переробки») та комітету з проблем сушіння. Професор Л. М. Пилипенко є членом Міжнародної комісії з харчової мікробіології та гігієни .

ОНАХТ брала участь в розробці галузевої програми розвитку хлібопекарської галузі (керівник розробки – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д.т.н., професор К. Г. Іоргачова) .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У 1965 р. в Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова запрацювало патентне бюро, яке стало одним з перших у вищих технічних навчальних закладах м. Одеси. Відповідальним за патентно-ліцензійну роботу інституту був призначений ст. інженер НДС Н. О. Ліпатов. У 1970 р. він увійшов до складу експертної комісії, а у вересні 1970 р. його призначають завідувачем технічного (патентного) відділу. З цього часу починається відлік діяльності підрозділу, який цілеспрямовано займається питаннями охорони інтелектуальної власності. З 1972 р. у складі НДЧ плідно працює патентний відділ, в якому завдяки творчій праці семи співробітників упродовж трьох років щорічно збільшується кількість авторських свідоцтв на 80-100 документів. У листопаді 1975 р. на посаду завідувача патентного відділу призначають інженера-патентознавця Ірину Вікторівну Закревську, яка очолювала відділ до 1984 р. У цей період надходило від 20 до 40 заявок на рік .

З 1984-го по 1989 р. патентним відділом керувала інженер-патентознавець Людмила Анатоліївна Зайцева. Кількість заявок і отриманих охоронних документів складала від 35 до 70 на рік. З 1989 по 1999 рр. відділ очолювала Лариса Георгіївна Толкаченко. Далі, впродовж року, консультацією винахідників і ліквідаційними справами відділу займалася інженер-патентознавець Ніна Іванівна Вітковська .

Згодом, на вимогу часу, наказом ректора від 16.11.2004 р. № 314-01 в ОНАХТ створений відділ з питань інтелектуальної власності. Начальником відділу призначена к.х.н., старший науковий співробітник Олена Іванівна Данилова. У відділі працювали інженер-патентознавець В. Г. Опоченська, інженер-стандартизатор Б. О. Пісцов і метролог О. О. Приходько. У 2005 р. у складі відділу з’явилися нові співробітники – патентний повірений М. А. Щербина, у 2006 р. – інженер-патентознавець 1 категорії Н. Н. Воропаєва, яка пропрацювала у відділі до 2015 р. З часом розширилася сфера діяльності відділу, тому наказом ректора з грудня 2010 р. він перейменований у відділ патентування і трансферу технологій. Колектив відділу поповнився досвідченими співробітниками науково-дослідної частини В. А. Фінєєвою та патентознавцем Т. Л. Дьяченко. З січня 2011 р. відділ отримав назву Інформаційно-аналітичний відділ (ІАВ), зберіг та розширив функції. Сьогодні у відділі працюють: В. В. Андрощук, О. О. Джалтир, Т. Л. Дьяченко, Л. В. Калініна, А. В. Коваль, Л. В. Коліна, І. П. Никитюк, Б. О. Пісцов, О. М. Томчик, В. А. Фінєєва, М. А. Щербина .

Необхідність вирішення питань стандартизації та метрологічного забезпечення процесу навчання і наукових досліджень зумовила створення в листопаді 1986 р. служби метрології та стандартизації. Очолила роботу старший інженер-керівник Людмила Василівна Коліна (з 2006 р. – провідний інженер-метролог ОНАХТ). Протягом 1986–2005 рр. у службі працювали професіонали в галузі метрології і стандартизації: О. М. Юрченко, Є. В. Лупашко, В. І. Гуменюк, Н. А. Руденко, О. О. Приходько .

Служба метрології та стандартизації в особі провідного інженера-метролога Л. В. Коліної й інженера із стандартизації першої категорії Б. О. Пісцова в тісній співпраці з викладачами, студентами, аспірантами та науковими співробітниками академії забезпечує єдність і точність вимірювань у науково-дослідній роботі, навчальному процесі, господарській діяльності .

У 2015 р. з метою поліпшення надання освітніх послуг та удосконалення структури академії створюється відділ нормативно-технічного забезпечення та метрології (ВНТЗтаМ). До відділу органічно вливаються провідний інженер-метролог Л. В. Коліна та інженер-стандартизатор Б. О. Пісцов. Основним завданням відділу є захист прав та законних інтересів ОНАХТ та його працівників, запобігання неправомірному одержанню прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені працівниками ОНАХТ, третіми особами та несанкціонованому використанню таких об’єктів. У співпраці з іншими підрозділами ОНАХТ відділ бере участь у розробці навчальних програм, укладенні договорів на виконання наукових, науково-дослідних та науково-технічних робіт. Спільна праця співробітників відділу та науковців академії дає змогу здійснювати аналіз наукових, науково-дослідних та методичних робіт, що плануються до виконання, прогнозування їх результатів .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В академії за останні роки розроблена значна кількість технічних та технологічних інновацій. Щорічно наукові здобутки ОНАХТ та методичні інновації презентуються на різноманітних форумах, виставках, семінарах, присвячених науковим досягненням та методичним інноваціям, а також на міжнародних заходах, які сприяють розширенню інформації про наукові розробки вчених академії .

За час функціонування відділу двічі (у 2005 р. та у 2008 р.) ОНАХТ ставала лауреатом Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» в номінації надання науково-освітніх послуг. Обидва рази ОНАХТ ставала переможцем на регіональному рівні, брала участь у Всеукраїнському конкурсі і стала його лауреатом. Неодноразово академія отримувала нагороди та золоті медалі на виставках за інноваційні досягнення. Вже традиційними і знаковими стали семінари ОНАХТ на Міжнародних виставках «LABComplEX. Аналітика. Лабораторія. HI-TECH» у рамках науково-практичної програми «Дні харчової промисловості і аграрного сектора» .

Щорічно ОНАХТ отримує близько 100 патентів України на винаходи і корисні моделі .

Важливим етапом історії науково-дослідної роботи стало створення в 1977 р. Проблемної науково-дослідної лабораторії комплексної переробки рослинної сировини в кормові і харчові продукти. Її засновником і першим науковим керівником був лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д.х.н., професор М. С. Дудкін. Науковим керівником лабораторії з 1991-го по 2014 р. була лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д.т.н., професор Н. К. Черно. До 1993 р. завідував лабораторією к.б.н., В. П. Семенюк, з квітня 1993-го по грудень 2013 р. – к.т.н., ст.н.с. С. М. Кудашев, з грудня 2013-го по березень 2014 р. – виконувала обов’язки завідувача ПНДЛ к.х.н, доцент С. О. Озоліна, з квітня 2014-го по грудень 2014 р. – завідував ПНДЛ д.т.н., доцент Д. О. Жигунов. З січня 2015 р. Д. О. Жигунова призначено науковим керівником ПНДЛ НДІ ОНАХТ .

Основні напрями наукової діяльності ПНДЛ є створення технологічних процесів для харчових і зернопереробних галузей агропромислового комплексу (АПК); створення технологій нових видів харчових продуктів з нетрадиційної сировини; створення нового високоефективного обладнання, автоматизація виробничих процесів харчових і зернопереробних виробництв; забезпечення створення технологій одержання безпечних харчових продуктів і визначення критеріїв їх оцінки; рішення економічних проблем діяльності підприємств АПК у ринкових умовах .

Проблемна лабораторія є центром наукової думки, навколо неї об’єднані всі провідні вчені академії. Наукові дослідження, які виконуються в ПНДЛ, проводяться за рахунок фінансування з державного бюджету. Науково-дослідні роботи виконуються в лабораторії на підставі тематичних планів, що формуються згідно пріоритетних наукових напрямів Міністерства освіти і науки України. Звіти наукових керівників про результати науково-дослідних робіт та їх етапи обговорюються на виробничих нарадах проблемної лабораторії за участю професорсько-викладацького складу відповідних кафедр академії. Звіти наукових керівників про завершені науково-дослідні роботи щорічно заслуховуються науково-технічною радою ОНАХТ і направляються до Експертної ради МОН України. У Проблемній науково-дослідній лабораторії ведуться розробки з кількох напрямів наукових досліджень. Найбільш вагомий – це розробка нових технологій одержання харчових речовин, біологічно активних добавок і продуктів для функціонального, лікувального й профілактичного харчування, заснованих на хімічній модифікації та біотрансформації сировини (професори Н. К. Черно, Л. В. Капрельянц та ін.) .

Інтенсивно розробляються біотехнологічні методи одержання жиро- і цукрозамінників на основі побічної зернової сировини .

Під керівництвом професора А. Т. Безусова розробляються технології, які дозволяють одержувати пектин зі свіжих яблучних вичавок із заданим ступенем етерифікації та підвищеною здатністю зв’язувати іони важких металів і виводити радіонуклеїди з організму людини. Розробляються інноваційні технології для створення нових видів харчових інгреОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ дієнтів, добавок та функціональних продуктів із бульб топінамбуру при застосуванні сучасних методів обробки сировини .

Під керівництвом професора Я. Г. Верхівкера проводиться науково-практичне обґрунтування методології розробки сучасної нормативної технологічної документації для консервної промисловості .

Під керівництвом професора С. В. Бельтюкової розробляються високочутливі й селективні методики люмінесцентного визначення антиоксидантів поліфенольного типу та консервантів у харчових продуктах і рослинній сировині з використанням сенсибілізованої люмінесценції іонів лантанидів у фазі сорбенту .

Під керівництвом професора Л. М. Пилипенко ведуться роботи з удосконалення контролю якості рослинних продуктів у сучасних умовах на основі інтегрального дослідження критеріальних складових харчових систем тривалого зберігання. Розробляються шляхи підвищення їх безпеки з урахуванням можливості визначення фальсифікації та впливи сучасних екологічних умов України .

Група під керівництвом професора Б. В. Єгорова займається розробкою технологічних прийомів підвищення ефективності переробки зерна при виробництві комбікормової продукції, удосконалюванням і розробкою нових технологій виробництва комбікормів, білково-вітамінних добавок (БВД) і преміксів, оцінкою ефективності технологічних процесів переробки зерна та виробництва комбікормової продукції .

Під керівництвом доктора технічних наук Д. О. Жигунова виконуються дослідження переробки нових круп’яних культур з розширенням асортименту готової продукції цільового призначення. Проводиться дослідження технологічних властивостей зерна голозерного вівса, ячменю та насіння нуту як об’єктів переробки в крупи, визначення показників якості зерна .

Група під керівництвом професора Г. М. Станкевича займається розробкою наукових принципів прогнозування показників якості зерна і продуктів його переробки в процесі їх теплового сушіння, вологотеплової обробки і зберігання, методів виявлення зерна із прихованими дефектами, а також розробкою науково-технічних основ озонових технологій та устаткування для їх реалізації у зернозаготівельних та зернопереробних галузях АПК .

Під керівництвом професора О. Г. Бурдо виконуються дослідження з розробки енергоефективних процесів і устаткування для харчових технологій. У рамках напряму створюються основи теорій тепломасопереносу в умовах паропилогазових потоків, комбінованих процесів тепломасопереносу при кріоконцентруванні, екстрагуванні та сушінні. Створюються зразки енергоефективного устаткування, які засновані на використанні сучасних елементів: теплових труб, електромагнітних інтенсифікаторів, низькотемпературних систем та ін. Принципи, які закладені в розробках, відносяться до мікро- та нанотехнологій .

Собівартість цих неенергоємних продуктів з більш привабливими смаковими і споживчими якостях нижча, ніж продуктів, одержаних за традиційними технологіями. Метою проектів є формування принципово нових підходів у харчових технологіях, створення новітніх неенергоємних технологій, інноваційних продуктів та обладнання, що реалізують переваги комбінованого та адресного підведення енергії .

Під керівництвом професора К. Г. Іоргачової проводиться фундаментальна дослідницька робота, яка передбачає розробку теоретичних підходів до керованої модифікації біополімерів та біологічно активних речовин пряно-ароматичних та дикорослих рослин, встановлення закономірностей та механізмів їх перетворень, взаємодії зі структурними складовими тістових мас .

Група під керівництвом професора Л. М. Тележенко розробляє теоретичні основи та встановлює закономірності структуроутворення в складних рідких гетерогенних системах, з урахуванням фіксованого розподілу компонентів, стабільного при їх тривалому зберіганні .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Під керівництвом доктора технічних наук О. О. Коваленко виконується дослідницька робота з підвищення ефективності використання води та удосконалення технологій водопідготовки для харчових виробництв .

Науковці ПНДЛ активно співпрацюють із підприємствами Одеського регіону, з управлінням паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, головним управлінням економічного розвитку і європейської інтеграції облдержадміністрації. Традиційно підтримуються творчі контакти з установами НАН України та з Українською академією аграрних наук, укладаються договори про творче співробітництво та виконання наукових досліджень, удосконалення форм і методів підготовки наукових кадрів .

Колектив вчених ПНДЛ досяг істотних наукових результатів, які можна сміливо віднести до технологічних інновацій .

Проблемна науково-дослідна лабораторія з холодильної техніки була створена в Одеському технологічному інституті харчової і холодильної промисловості (ОТІПХП) 1 січня 1960 р. Засновником і науковим керівником лабораторії був доктор технічних наук, професор В. С. Мартиновський. Під його керівництвом і науковим супроводом працювали вчені, багато з яких згодом стали докторами наук та провідниками самостійних наукових напрямів – В. Ф. Чайковський, І. А. Шнайд, Л. З. Мельцер, В. А. Наєр, С. Г. Чуклін, В. П. Алексєєв. Саме за участю В. С. Мартиновського було покладено початок таким напрямам, як напівпровідникові системи охолодження, вихрові системи охолодження, повітряні турбохолодильні машини та інші .

З 1973-го по 1983 р. науковим керівником ПНДЛ ХТ був ректор Одеського технологічного інституту холодильної промисловості професор В. П. Алексеєв, а з 1983-го до 2002 р. – професор І. Г. Чумак .

Завідувачем лабораторії з 1960-го по 1965 р. був Р. К. Нікульшин. З 1965-го по 1970 р. посаду начальника ПНДЛ ХТ обіймав Є. С. Авдєєв, а з 1970-го по 1980 р. – О. В. Блещунов. Завідувачем ПНДЛ ХТ з 1980-го по 1985 р. був В. І. Карєв, з 1985-го по 1990 р. цю посаду обіймав Г. К. Цвіговський, а з 1990-го по 1995 р. посаду завідувача ПНДЛ ХТ обіймав О. Ш. Хмаладзе .

Згодом ПНДЛ ХТ була об’єднана з науково-дослідним сектором (НДС) Одеської державної академії холоду. Начальником об’єднаного наукового відділу ПНДЛ ХТ і НДС було призначено начальника НДС А. І. Ноура (керував з 1995 р. по 2003 р.). З березня 2003 р .

ПНДЛ ХТ очолює М. І. Гоголь. До 2012 р. він був начальником об’єднаного наукового відділу ПНДЛ ХТ і НДС ОДАХ, потім – завідуючим ПНДЛ ХТ Навчально-наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського Одеської національної академії харчових технологій .

До складу ПНДЛ ХТ в різний час входили: лабораторія дослідження охолоджуючих систем холодильників; лабораторія дослідження і проектування систем охолодження виробничих холодильників; лабораторія напівпровідникової мікроелектроніки; лабораторія турбохолодильних машин; лабораторія дослідження компресорів; лабораторія вихрових генераторів холоду; лабораторія дослідження та проектування теплообмінних апаратів; лабораторія систем глибокого охолодження; лабораторія кондиціювання фруктоовочесховищ; лабораторія дослідження і проектування компактних теплообмінників;

лабораторія опріснювальних систем .

Основні напрями сучасної діяльності ПНДЛ ХТ:

– Розробка і створення систем енергозбереження промислових виробництв .

– Дослідження і створення нових альтернативних холодоагентів для зниження негативного впливу на навколишнє середовище .

– Дослідження та розробка альтернативних систем використання холоду в хімічній промисловості .

– Дослідження та розробка енергетичних систем на основі використання сонячної енергії .

– Дослідження і розробка вдосконалених схем і систем отримання рідкісних газів (неону, ксенону, криптону) методами глибокого охолодження .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

– Дослідження та створення наномастил і нанохолодоагентів на основі альтернативних холодоагентів для енергозбереження в холодильних системах .

– Дослідження і розробка абсорбційних холодильних машин на основі утилізації вторинних енергетичних ресурсів .

– Розробка і створення вдосконалених систем промислового кондиціювання .

Робота з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації проводилися на всіх етапах становлення та розвитку вишу. Вже в 30-ті роки ХХ століття інститут одержав право підготовки аспірантів з чотирьох наукових спеціальностей. У 1934 р. було відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за двома науковими напрямами: технологія борошномельного виробництва та конструювання технологічного обладнання .

З 1929-го по 1941 р. в аспірантурі пройшли підготовку 23 особи, з них 8 осіб – з технологічного обладнання, теорії і конструкції млинових машин і механізмів, 2 особи – з біохімії зерна. Організатором, духовним наставником і науковим керівником аспірантів був к.т.н .

О. В. Панченко. Пізніше активно включились в цю роботу к.т.н. В. Я. Белєцький і к.т.н .

С. М. Золотарьов .

У перші повоєнні роки кандидатами технічних наук стали випускники аспірантури О. М. Дзядзіо, Л. Й. Котляр, І. П. Кравченко, А. Я. Нохотович, П. М. Платонов, П. І. Гусєв, а з 1945-го по 1960 р. – ще 42 випускники аспірантури .

У цей період активно проводилися наукові дослідження в галузі технології переробки зерна, елеваторно-складського господарства, технологічного обладнання, промислової вентиляції, біохімії зерна, автоматизації технологічних процесів, теоретичних основ теплотехніки, теорії механізмів і машин, експериментальної фізики та ін .

Разом з розвитком наукових шкіл в інституті затверджувалися нові наукові спеціальності для підготовки кандидатських дисертацій, збільшувався прийом до аспірантури. Аспіранти активно працювали під науковим керівництвом вчених О. В. Панченка, П. М. Платонова, В. Я. Гіршсона, О. М. Дзядзіо, М. В. Роменського, Є. Б. Лунца, Д. П. Гохштейна, В. Я. Белєцького, З. Р. Горбіса, Й. Л. Ройха, Ф. Г. Трішина, В. І. Жидко, М. С. Дудкіна та ін .

У 1965 р. інститут одержав право прийому і захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук .

З розвитком інституту зростала потреба в кадрах вищої кваліфікації, зміцненні матеріально-технічної бази кафедр і лабораторій. Ця робота вимагала все більшого професіоналізму та організаторських зусиль .

Роботу з організації підготовки кандидатів і докторів наук у 70-ті роки очолили проректор з наукової роботи д.т.н., професор О. М. Дзядзіо та завідувач аспірантури В. К. Смірнова. Аспірантура функціонуваС. Ф. Скрильник ла з 29 спеціальностей. Наукове керівництво аспірантами здійснювали 67 наукових керівників, у т.ч. 19 докторів наук. З 1972-го по 1983 р. аспірантурою завідувала Серафіма Федорівна Скрильник .

У 1976 р.

в інституті було відкрито спеціалізовану Вчену раду із захисту докторських дисертацій за трьома науковими спеціальностями:

05.18.12 – технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів;

05.18.13 – технологія консервування харчових продуктів;

05.02.14 – машини і агрегати харчової промисловості .

У 70–80-і роки інститут зміцнює зв’язки з виробництвом, розвиває матеріально-технічну базу, створює нові наукові напрями і відкриває нові спеціальності в аспірантурі .

Під керівництвом проректорів з наукової роботи відділ аспірантури, А. М. Гончаренко очолюваний з 1983-го по 2014 р. Аллою Мойсеївною Гончаренко, проОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ водить спільно з кафедрами і факультетами організаційно-методичну творчу роботу із забезпечення системи підготовки науково-педагогічних кадрів .

Зростаючий науковий потенціал, наявність спеціалізованих рад по захисту докторських дисертацій, розвиток матеріально-технічної бази і наукових шкіл обумовили відкриття у 1988 р. докторантури за двома основними напрямами:

– розробка інтенсивних технологій виробництва круп’яних продуктів і комбікормів;

– розробка ефективних методів консервування різних видів харчової рослинної сировини .

Кадрами вищої кваліфікації щорічно поповнюється та оновлюється інтелектуальний потенціал інституту, інших учбових і наукових закладів, організацій і підприємств АПК України та інших держав. Більше ніж у 30 країнах десятки випускників аспірантури нашої Alma mater стали керівниками високого рівня, обіймають важливі державні посади в народному господарстві, учбових закладах і наукових організаціях різних країн .

З 1990 р. в академії бурхливо розвивається підготовка кандидатів наук за спеціальністю 03.00.02 – біотехнологія. За цей час підготовлено 28 кандидатських та одна докторська дисертація, в т. ч. шість наукових робіт – громадянами Білорусі, Сенегалу, Алжиру, Йємену, Іраку, Палестини .

У 1993 р. академія додатково одержала право підготовки докторів технічних наук в докторантурі з двох наукових спеціальностей:

05.05.14 – машини і апарати холодильної і кріогенної техніки, системи кондиціювання;

05.18.12 – процеси і апарати харчових виробництв .

У докторантурі академії виконали, успішно захистили докторські дисертації, працювали і працюють сьогодні на кафедрах академії вчені О. П. Чагаровський, Г. М. Станкевич, Б. В. Єгоров, Л. В. Капрельянц, Л. М. Пилипенко, А. Т. Безусов, М. В. Гуртовий, Л. Г. Гросул, Я. Г. Верхівкер, О. І. Гапонюк, К. Г. Іоргачова, Л. М. Тележенко, О. О. Коваленко, Л. А. Осипова. А. К. Д’яконова, О. С. Тітлов, Н. А. Ткаченко, Г. В. Крусір, Д. О. Жигунов .

Роботи докторантів внесли вагомий внесок у теорію і практику технологічних і біотехнологічних процесів, у розвиток обладнання харчової і зернопереробної галузей АПК .

Тематика дисертаційних робіт докторантів і аспірантів спрямована на вирішення суттєвих проблем:

• Енергозбереження при виробництві харчових продуктів;

• Удосконалення та інтенсифікація технологічних, біотехнологічних процесів виробництва харчових, кормових продуктів і комбікормів, підвищення їх якості;

• Використання вторинної сировини для виробництва харчових і кормових продуктів .

Розвиток і трансформація наукових шкіл, зростаючий рівень наукового забезпечення дали змогу академії з 2004-го по 2006 р.р.

відкрити нові спеціальності:

02.00.02 – аналітична хімія;

05.18.15 – товарознавство харчових продуктів;

05.18.16 – технологія продуктів харчування;

08.07.01 – економіка промисловості .

У 2007 р. ВАК України вніс зміни у Перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

Академія проводила підготовку кадрів вищої кваліфікації з таких наукових спеціальностях, які були змінені:

В докторантурі:

05.18.01 – зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів і комбікормів;

05.18.13 – технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів .

В аспірантурі:

05.18.01 – зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів і комбікормів;

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

05.18.13 – технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів;

05.18.15 – товарознавство;

05.18.16 – технологія продуктів харчування .

У 2011 р. академія одержала право прийому до аспірантури зі спеціальності 05.18.05 – технологія цукристих речовин і продуктів бродіння .

З жовтня 2011 р.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України внесло додаткові зміни у Перелік наукових спеціальностей, на той час академія здійснювала підготовку докторів наук з п’яти, а кандидатів наук – з 17 наукових спеціальностей:

В докторантурі:

05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка, системи кондиціювання;

05.18.01 – технологія хлібопекарських продуктів, кондитерських виробів і харчових концентратів;

05.18.02 – технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів, олійних і луб’яних культур;

05.18.12 – процеси і обладнання, харчових, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв;

05.18.13 – технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів .

В аспірантурі:

01.04.10 – фізика напівпровідників і діелектриків;

02.00.02 – аналітична хімія;

03.00.20 – біотехнологія;

05.02.02 – машинознавство;

05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка, системи кондиціювання;

05.13.07 – автоматизація процесів керування;

05.17.14 – хімічний опір матеріалів і захист від корозії;

05.18.01 – технологія хлібопекарських продуктів, кондитерських виробів і харчових концентратів;

05.18.02 – технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів, олійних і луб’яних культур;

05.18.04 – технологія м’ясних, молочних продуктів і продуктів з гідробіонтів;

05.18.05 – технологія цукристих речовин і продуктів бродіння;

05.18.12 – процеси і обладнання харчових, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв;

05.18.13 – технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів;

05.18.15 – товарознавство харчових продуктів;

05.18.16 – технологія харчової продукції;

08.00.04 – економіка та управління підприємствами;

09.00.02 – діалектика та методологія пізнання .

За цими спеціальностями наукове керівництво аспірантами і докторантами забезпечували доктори наук Р. В. Амбарцумянц, Г. В. Архангельський, А. Т. Безусов, С. В. Бельтюкова, О. В. Бочарова, О. Г. Бурдо, Я. Г. Верхівкер, Л. Г. Віннікова, О. І. Гапонюк, О. К. Гладушняк, М. В. Гуртовий, О. М. Громова, Н. А. Ткаченко, А. К. Д’яконова, Б. В. Єгоров, О. І. Іваненко, Л. О. Іванова, К. Г. Іоргачова, Л. В. Капрельянц, Г. Ф. Козлов, О. О. Коваленко, Г. В. Крусір, М. Р. Мардар, В. В. Немченко, Л. А. Осипова, О. І. Павлов, Л. М. Пилипенко, І. І. Савенко, О. Є. Сергєєва, Г. М. Станкевич, Т. В. Стрікаленко, Л. М. Тележенко, О. С. Тітлов, О. Б. Ткаченко, С. Н. Федосов, Д. Ф. Харьківський, В. А. Хобін, А. П. Чагаровський, Н. К. Черно .

В Одеській державній академії холоду проводилася підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру зі спеціальностей:

Аспірантура • 01.04.14 – теплофізика та молекулярна фізика;

• 05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка, системи кондиціювання;

• 05.13.05 – комп’ютерні системи та компоненти;

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

• 05.14.06 – технічна теплофізика та промислова теплоенергетика;

• 05.18.13 – технологія консервованих та охолоджених харчових продуктів;

• 21.06.01 – екологічна безпека .

Докторантура • 05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка, системи кондиціювання;

• 05.14.06 – технічна теплофізика та промислова теплоенергетика .

За цими спеціальностями наукове керівництво аспірантами і докторантами здійснювали доктори наук С. В. Артеменко, В. Л. Бондаренко, І. Л. Бошкова, В. З. Геллер, О. В. Дорошенко, В. П. Желєзний, Б. В. Косой, Н. О. Князєва, А. Ю. Лагутін, Г. К. Лавренченко, В. О. Мазур, Л. І. Морозюк, В. І. Мілованов, В. А. Наєр, В. М. Плотніков, В. Б. Роганков, А. В. Роженцев, Ю. В. Семенюк, Ю. М. Симоненко, О. С. Тітлов, О. В. Троценко, М. Г. Хмельнюк, А. Л. Цикало, В. Т. Швець, Л. М. Якуб .

Тематика дисертаційних робіт аспірантів спрямована на вирішення таких проблем: енергозбереження; розробка багатофункціональних сонячних систем теплохолодопостачання і кондиціювання повітря; ефективні комплекси, які використовують природний газ для виробництва діоксиду вуглецю, азоту та електроенергії; підвищення ефективності системи охолодження плодоовочесховищ; вплив добавок наноструктурованих матеріалів в холодоагенти на підвищення енергетичної ефективності холодильних систем; перспективи застосування технологій у побутовій холодильній техніці; підвищення структурної живучості телекомунікаційних мереж; вплив забруднення довкілля на здоров’я людини .

З 2012 року в Академії здійснюєтся підготовка докторів наук за сімома, а кандидатів наук за 22 науковими спеціальностями .

З червня 2014 р. відділ аспірантури і докторантури очолює к.х.н., доО. О. Лівенцова цент Олена Олегівна Лівенцова .

У 2014 р. академія одержала право прийому до аспірантури зі спеціальності 05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі і до докторантури зі спеціальностей:

03.00.20 – біотехнологія (технічні науки);

08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка .

За останні 30 років академія підготувала 83 доктори і близько 780 кандидатів наук .

Більшість керівників академії – випускники ОНАХТ, мають великий досвід викладацької, наукової, керівної і суспільної роботи, що дає їм змогу плідно керувати великими колективами. В академії зосереджено визнані наукові школи і колективи, які складають основний потенціал академії .

Усі випускники докторантури і близько 90 % аспірантури працевлаштовуються на кафедри, переважно на викладацьку роботу. За останні п’ять років колектив академії поповнився 179 випускниками аспірантури та 11 докторантури .

Захист докторських і кандидатських дисертацій проводиться у спеціалізованих вчених радах академії з 11 наукових спеціальностей:

03.00.02 – біотехнологія;

05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка, системи кондиціювання;

05.14.06 – технічна теплофізика та промислова теплоенергетика;

05.18.01 – технологія хлібопекарських продуктів, кондитерських виробів і харчових концентратів;

05.18.02 – технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів, олійних і луб’яних культур;

05.18.04 – технологія м’ясних, молочних продуктів і продуктів з гідробіонтів;

05.18.12 – процеси і обладнання харчових, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв;

05.18.13 – технологія консервованих і охолоджених харчових продуктів 05.18.16 – технологія харчової продукції;

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

08.00.04 – економіка промисловості (за видами економічної діяльності);

08.00.05 – розвиток продуктивних сил та регіональна економіка .

Щорічно за результатами Всеукраїнського конкурсу наукових робіт присуджуються стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених .

У підготовці кадрів вищої кваліфікації економічного профілю академія багато років плідно співпрацює з Інститутом проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України .

В умовах входження України у міжнародний освітянський простір і виконання зобов’язань із забезпечення міжнародної академічної мобільності учасників освітянського процесу ця робота стає все більш актуальною і творчою. Академія розширила освітню діяльність з підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на третьому освітньо-науковому рівні вищої освіти та отримала у 2016 р. ліцензію на підготовку докторів філософії з 10 наукових спеціальностей: 051 Економіка; 073 Менеджмент;

076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність; 133 Галузеве машинобудування;

142 Енергетичне машинобудування; 144 Теплоенергетика; 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 181 Харчові технології; 162 Біотехнологія та біоінженерія;

183 Технології захисту навколишнього середовища .

Разом з академією росла та розвивалася бібліотека навчального закладу. Створена в 1902 р. в структурі Одеської школи мукомелів, бібліотека пройшла разом з навчальним закладом більш, ніж віковий шлях розвитку. Перші книги для бібліотеки були придбані за рахунок коштів голови опікунської ради школи Г. Е. Вейнштейна й асигнувань Ради у справах з’їзду мукомелів, на які жила школа. Саме в ці роки, як наголошував директор Одеської Школи мукомелів, В. Г. Рейсіх, було «покладено заснування учнівської бібліотеки» .

У 1912 р. на її полицях було близько 200 книг .

Планомірне комплектування фонду навчальною й спеціальною літературою почалося в 1914 р. і тривало до 1917 р. Пізніше через матеріальні труднощі та ізольований стан Одеси в післяреволюційний період поповнення бібліотеки призупинилося .

На 8 серпня 1921 р. бібліотека нараховувала близько 3000 найменувань книг. В. П. Мартинов, що завідував у той час млино-технічним училищем, писав: «Училище намагається найбільш повно зібрати всю літературу за фахом, щоб у майбутньому можна було ґрунтовно охопити все, що було написано й опубліковано з борошномельної спеціальності» .

У 20-30-і роки в країні йшли пошуки оптимальних форм організації середньої й вищої фахової освіти. При технікумі була організована профшкола технології зерна й борошна .

Ймовірно, частина бібліотечного фонду технікуму була передана в бібліотеку профшколи й цим пояснюється зменшення книжкового фонду на початок 1923/1924 навчального року до 2500 найменувань книг. Зазначалося, що «книгами учні користуються лише в бібліотеці», відсутня новітня технічна література, не вистачає книг за фахом .

У 1928 р. у бібліотечному фонді було 3494 книги, не враховуючи журналів. Більше сотні книг було у зношеному стані. На комплектування бібліотечного фонду в рік відпускалося всього 442 крб. На цю суму за 1927/1928 навчальний рік було придбано 182 книги. Кількість посібників однієї назви не перевищувала 2–3 примірників .

На жаль, невідомі імена співробітників, відповідальних за роботу бібліотеки в перші роки її становлення й розвитку. З лютого 1924-го до 1927 р. бібліотекою Одеського технікуму технології зерна й борошна завідував інженер-технолог Ернест Адольфович Енні. Він також викладав у технікумі нарисну геометрію, хімію й інші дисципліни .

Архівні матеріали 30-х років свідчать про постійну увагу керівництва до бібліотечного обслуговування, в першу чергу – студентства. Крім стаціонарних бібліотек, організовувалися пересувні бібліотеки в студентських гуртожитках, створювалися комісії під головуванням перших осіб з метою списання застарілої літератури, призначалися особи із числа співробітників, відповідальних за повернення підручників й іншої літератури до бібліотеки .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Наказом № 39 від 7.03.1935 р. по Одеському механіко-технологічному комбінату «з метою поліпшення роботи бібліотеки й наближення її до студентства» була організована Бібліотечна рада в складі професорів В. М. Владимирова, В. І. Ільченка, М. І. Озоліна, Г. В. Костанді, доцентів П. Г. Демидова, Б. С. Дмитрієва та інших співробітників. Головою Бібліотечної ради був призначений професор В. М. Владимиров .

Створення Бібліотечної ради в нашому вузі випередило урядові заходи з цього питання, ухвалені в 1938 р. Цього року змінився склад ради .

Відповідно до наказу ВКВШ №1082 від 9.03.1938 р. до складу Ради при директорі інституту увійшла завідуюча бібліотекою А. А. Гланц, що підвищило, з одного боку – відповідальність, з іншого боку – значущість бібліотеки .

У передвоєнний період бібліотекою інституту завідували А. А. Гланц (до травня 1938 р.) і Є. Н. Косолапова. У ці роки робота бібліотеки була спрямована на поліпшення бібліотечного обслуговування, забезпечення навчального процесу й виховної роботи в студентському середовищі, комплектування бібліотечного фонду, що до кінця 30-х років значно поповнився також книгами вчених і викладачів інституту .

У грудні 1938 р. видавництвом «Заготвидав» в Одесі була проведена читацька конференція, присвячена виходу в 1938 р. підручників і навчальних посібників, підготовлених співробітниками нашого інституту: «Млинарні, круп’яні й елеваторні машини: теорія й конструкція»

(В. І. Ільченко), «Круп’яні машини» (В. І. Ільченко, П. К. Кузнєцов), «Проектування млинів»

(Б. Г. Острозецер), «Вентиляційні установки млинів і крупозаводів» (О. В. Панченко) .

У роки війни завідувачами бібліотеки працювали Є. А. Горбачова, П. І. Лопатін, М. Я. Золотарьова. Під час евакуації інституту вдалося вивезти лише частину книг з бібліотечного фонду. А перед поверненням до Одеси частина фонду була передана Ташкентському борошномельно-елеваторному технікуму .

Відродження бібліотеки почалося після звільнення Одеси й повернення інституту в 1944 р .

У січні 1945 р. бібліотеку очолив Данило Савелійович Фателевич. Як кваліфікований фахівець бібліотечної справи, він організував роботу на високому рівні .

У 1946–1947 навчальному році бібліотека інституту мала вже близько 70000 одиниць зберігання й повністю забезпечувала студентів всіма необхідними підручниками й навчальними посібниками .

У вересні 1950 р. Д. С. Фателевича на його посту змінив Володимир Михайлович Седнєв, який керуВ. М. Седнєв Д. С. Фателевич вав бібліотекою протягом майже трьох десятиліть .

За ці роки значно виріс і штат, і книжкові фонди. У 1950 р. бібліотечний фонд нараховував 85000 примірників, а через десять років він подвовся. Штат бібліотеки складався з десяти осіб. Для подальшого розвитку науки й промисловості була потрібна оперативна інформаційна підтримка. До створення в країні інформаційних служб ці функції, в основному, виконували бібліотеки. Бібліотека інституту була відновлена й сформована як сучасний інформаційно-бібліотечний центр .

Значні зміни відбулися в 1969 р. Розширилися бібліотечні площі, збільшився штат до 26 осіб. Запроваджується групова форма обслуговування під час видачі комплектів підручників для першокурсників. До цього часу було завершене створення довідково-бібліографічного апарата на карткових носіях. Бібліотека приступила до підготовки не тільки оперативних, але й ретроспективних бібліографічних посібників, консультування вчених та аспірантів з УДК і оформленню списків літератури до дисертацій та інших наукових праць .

З лютого 1977 р. по липень 1980 р. бібліотекою завідувала Антоніна Олексіївна В’язовська. У вересні 1980 р. бібліотеку очолила Людмила Федорівна Синякова – професійний бібліотечний працівник .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Вісімдесяті і дев’яності роки були часом утвердження бібліотеки як провідного підрозділу вузу, центру виховної роботи. Книжковий фонд склав більше 600000 одиниць, бібліотека передплачувала понад 300 найменувань вітчизняної та зарубіжної періодики. Кількість відвідувачів наблизилась до 9000 читачів .

Необхідність переходу бібліотеки на новітні бібліотечні технології з метою забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів поставила перед бібліотекою завдання її комп’ютеризації. Перші кроки в Л. Ф. Синякова цьому напрямку відбуваються в 1995 р., коли бібліотека приступила до формування електронної бази даних нової літератури й відомостей про активну частину фонду з 1991 р. Спочатку робота просувалася повільно, в основному, через слабке технічне оснащення і відсутність підготовлених кадрів .

У 2003 р. академія бере курс на інноваційний розвиток в усіх напрямках її діяльності. У 2005 році в академії був організований Навчально-науковий центр інформаційних технологій, для бібліотеки придбали нове програмне забезпечення «УФД/Бібліотека» .

І з 2007 р., з призначенням на посаду директора бібліотеки Ірини Іванівни Зінченко, комп’ютеризація бібліотеки органічно включилася в комплексну автоматизацію вишу в цілому. Бібліотеці додатково були виділені комп’ютери, встановлено сервер .

У 2007 р. змінився статус книгозбірні – вона стала науково-технічною бібліотекою. Це спричинило перегляд всієї нормативно-регламентуючої документації і напрямів діяльності .

1 жовтня 2008 р. відкрився зал електронних каталогів, що дало змогу забезпечити оперативний доступ до інформаційних баз нашої бібліотеЗінченко ки й світових інформаційних ресурсів .

Електронний каталог – перший результат діяльності з метою розкриття фондів як книжкових, так і профільної періодики для інформаційного забезпечення всіх категорій користувачів .

У цей час проводиться велика робота з фондом – рекаталогізація й штрихкодування документів, ретровведення активного бібліотечного фонду до електронного каталога. Розроблено лінгвістичне забезпечення – тематичний рубрикатор на основі таблиць УДК. Забезпечено науково-методичну підтримку: прийняті «Концепція модернізації бібліотеки на основі комп’ютеризації й впровадження інноваційних технологій на 2010–2015 рр.», «Програма ретроспективної каталогізації фонду НТБ», методичні розробки з конкретних процесів; проведений статистичний моніторинг з напрямів; організовано цикл теоретичних і практичних занять з автоматизації бібліотечних процесів .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Одним зі шляхів поліпшення якості забезпечення навчального та наукового процесів академії є використання віддалених інформаційних ресурсів через Інтернет, формування електронних повнотекстових баз, навчально-методичних матеріалів .

Розширення інформаційного простору внесло корективи у систему навчання студентів основам інформаційної культури. Для них традиційно викладається курс лекцій «Інформаційна культура». На заняттях студенти знайомляться з усіма розділами сайту, докладно зупиняючись на особливостях роботи з електронним каталогом, навчаються алгоритму пошуку та замовлення необхідної літератури .

Одним з найважливіших напрямів діяльності бібліотеки є науково-бібліографічна й науково-дослідна робота з питань бібліотекознавства, краєзнавства, історії академії. До ювілейних дат видаються ретроспективні біобібліографічні покажчики в серії «Видатні вчені ОНАХТ», як наприклад: «В. Ф. Чайковський» (до 80-річчя від дня народження), «І. Т. Мерко» (до 80-річного ювілею), «Б. В. Єгоров» (до 50-річчя від дня народження), «П. М. Платонов» (до 100-річчя), «О. К. Гладушняк (до 85-річчя), «М. Д. Захаров»

(до 75-річчя), «К. А. Богомаз» (до 155-річчя), «В. С. Мартиновський» (до 110-річчя) .

З 2008 р. виходить щорічний покажчик наукових праць співробітників академії «Сторінки друку» в серії «Наукові публікації». У 2016 р. серію було доповнено анотованим бібліографічним виданням «Літопис дисертаційних робіт. Ч.1: 1935–1989 рр.», ведеться робота над другою частиною за 1990–2016 рр. Бібліотека приступила до створення покажчика, який відобразить винахідницьку діяльність академії. Розпочата робота зі створення другого видання бібліографічного покажчика «Наукова спадщина: книжкові видання співробітників академії. 1902–2016». До його складу увійдуть книжкові видання Навчально-наукового інституту холоду, кріотехнології та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського .

Тривають дослідження для усунення «білих плям» в історії нашого навчального закладу, пошук документальних – архівних і друкованих – підтверджень окремих подій, відновлення життєвого і творчого шляху видатних діячів, учених, педагогів, що стояли біля витоків нашої Alma Mater. Готується до друку наукове видання, присвячене Г. Е. Вейнштейну – засновнику нашого навчального закладу .

Колектив бібліотеки та редакційно-видавничого центру «Технолог»

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Для розділу «Енциклопедія» на сайті НТБ підготовлені та розміщені статті «Мартиновський В. С.», «Кириленко О. Я.», «Чуклін С. Г.», «Чумак І. Г.», «Мардаровський Ф. З.», «Кротов Є. Г», всі вони містять бібліографічний список основних праць вчених .

Однією з форм рекламної діяльності в науково-технічній бібліотеці залишається розроблений в 2010 р. сайт, що містить електронний каталог, електронний архів, інформацію про структуру та сервісні послуги бібліотеки, віртуальну довідкову службу, повідомлення про нові надходження літератури .

Веб-сайт бібліотеки у 2010 р. був повністю оновлений і допрацьований з урахуванням вимог часу й побажань користувачів. Тепер сайт слугує засобом спілкування як між користувачами, так і з професійною аудиторією. Крім загальних відомостей про бібліотеку, працюють нові навігаційні блоки: «Новини, «Віртуальні виставки», «Корисні посилання», «Читачу». Розділ «Гаряча лінія» дає змогу одержати консультацію про доступ до інформації в режимі on-line .

6 лютого 2011 р. відбулося відкриття редакційно-видавничого центру «Технолог». На сьогоднішній день завдання центру – забезпечити навчальний процес всією необхідною навчально-методичною літературою. У перспективі – стати центром повного циклу, що здійснює редакцію, коректуру й верстку рукописів, дизайнерське оформлення матеріалів, а також видання рекламної та іміджево-презентаційної поліграфічної продукції академії .

Цього ж року до Міжнародного Дня студента було відкрито після ремонту читальний зал технічної літератури, де представлено літературу з харчової та переробної промисловості, яка найбільше використовується читачами. Відтепер користувачі зможуть працювати не тільки з книгою в її традиційному вигляді, але й з її електронною версією. Забезпечено доступ до світової інформаційної мережі через зону WI-FI. У читальному залі технічної літератури створені комфортні умови роботи. Цікаве дизайнерське рішення, нові зручні меблі, індивідуальне освітлення не тільки налаштовує на роботу, але і поліпшує настрій .

Після капітального ремонту 6 березня 2013 р. відбулося відкриття читального залу періодичних видань та дисертаційних робіт. Зал періодики сьогодні – це інформаційний простір, де створено комфортні умови для пошуку необхідної інформації та роботи з нею. Тут представлено більше 200 найменувань журналів та збірників, починаючи з 1903 р., близько двох тисяч дисертацій вчених академії з 1935 р. Для роботи з оцифрованими матеріалами академії зал забезпечений комп’ютерами, зоною Wi-Fi .

Повністю оновлений, стильно оформлений зал гостинно відчиняє двері для проведення зустрічей з актуальних проблем вищої школи, науки і культури, презентацій нових видань та інших цікавих заходів. Тут передбачено куточок відпочинку, де учасники проведених заходів можуть обмінятися думками, випити кави або чаю .

Гарним подарунком до нового навчального року у вересні 2013 р. стало відкриття, після ремонту приміщень, абонементів наукової, навчальної та художньої літератури. Оновлені приміщення стали більш просторими та світлими. З’явилися багатофункціональні сучасні кафедри, розраховані на використання комп’ютерної техніки, нові шафи для зберігання читацьких формулярів та інше необхідне обладнання. Над створенням інтер’єрів, облаштуванням приміщень з ентузіазмом працював увесь колектив бібліотеки, щоб читачі отримали максимум зручності і комфорту .

У теперішній час активно розвиваються інформаційні технології, впроваджуються нові способи і методи професійної діяльності, автоматизуються бібліотечні процеси, бібліотека набуває ознак інформаційного центру, у зв’язку з чим значно поліпшується якість обслуговування користувачів .

З метою розширення міжнародного співробітництва академії в 2004 р. був створений відділ міжнародних зв’язків, який очолив С. Н. Федосов д.т.н., професор Сергій Никифорович Федосов .

У рамках програми Європейського Союзу FP-7 ОНАХТ була ініціатором розробки проекту BaSeFood «Біоактивні компоненти в харчових продуктах країн Чорноморського басейну», який виграв конкурс і отримав відповідний грант. Протягом чотирьох років академія входила до складу консорціуму з виконання проекту BaSeFood поряд з 13 організаціями з 10 країн Європи. Проект був успішно завершений в 2014 р .

ОНАХТ входила як асоційований член до консорціуму з виконання проекту Inno-FoodSEE «Створення механізмів підтримки інновацій та підвищення обізнаності громадськості про дослідження і розробки в галузі харчової технології в Південно-Східній частині Європи» в рамках Південно-Східної Європейської транснаціональної програми співробітництва .

ОНАХТ – член міжнародної тематичної асоціації ISEKI-Food Association, метою якої є вдосконалення та уніфікація робочих планів у галузі харчової науки і технології в університетах Європи .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ОНАХТ забезпечує участь у виконанні міжнародного проекту «Еразмус-Мундус»

EFFORT з мобільності студентів, аспірантів, молодих вчених і викладачів. За результатами конкурсів протягом трьох років гранти отримали 6 бакалаврів (по 10 місяців навчання кожен в університетах Греції, Франції і Португалії), 2 магістри (20 і 16 місяців в Греції), 2 аспіранти (по 10 місяців у Франції), 1 пост док (6 місяців в Португалії) і 3 співробітники (по 1 місяцю в Греції). Всього в рамках проекту EFFORT отримали гранти 14 осіб .

Серед найбільш значущих грантів, отриманих викладачами академії, є грант, отриманий професором Б. В. Косим на проведення наукових досліджень в Японії протягом року, щорічні гранти, отримані професором С. Н. Федосовим для проведення досліджень в Дармштадському університеті (Німеччина), грант, який отримала асистент Л. В. Фігурська на стажування в Канзаському університеті (США) протягом декількох місяців, грант НАТО, отриманий професором В. П. Желєзним для проведення досліджень щодо запобігання обмерзання літальних апаратів .

У 2017 р. діють понад 60 договорів про співпрацю ОНАХТ та її окремих підрозділів із закордонними університетами та фірмами. Спільно з Падуанським університетом (Італія) розроблено проект академічної мобільності в рамках Erasmus + KA 1, в якому ОНАХТ виділено чотири студентські вакансії (загальна тривалість 36 місяців, тобто по 9 місяців на одного студента) та одна викладацька вакансія. Нині в роботі декілька проектів мобільності в рамках програми Еразмус+ .

Щорічно понад 100 студентів проходять практику на зарубіжних підприємствах та організаціях у США, Франції, Греції, Туреччині, Німеччині, Чехії, Польщі, Словаччині та ін .

Укладено договір з підготовки подвійних дипломів між факультетом Інформаційних технологій і кібербезпеки ОНАХТ та Університетом Інформатики та прикладних знань (Польща). Підписано Меморандум про спільні освітні заходи з отримання подвійних магістерських дипломів з Пловдивським університетом харчових технологій (Болгарія), а також угоду про спільну освітню діяльність щодо отримання подвійних дипломів з цим же університетом. Підписано угоду з Вищою сільськогосподарською школою в Ангерсі (Франція), якою передбачено розпочати роботу з уніфікації робочих планів з метою подальшого отримання подвійних дипломів. Забезпечено партнерство більшості кафедр ОНАХТ із зарубіжними університетами, підприємствами, фірмами .

Центр міжнародного співробітництва працює в напрямі значного розширення міжнародного авторитету ОНАХТ та активної участі студентів, аспірантів і викладачів у міжнародних програмах і проектах .

Підготовче відділення іноземних громадян було створено 13 грудня 1990 р. Тоді ж, відповідно до наказу Міністерства вищої освіти УРСР, Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова прийняв на навчання першу групу іноземців .

Підготовче відділення іноземних громадян входило до складу факультету Роботи з іноземними учнями, деканом якого був професор Анатолій Олексійович Чиж .

У 1997 р. згідно з рішенням Державної атестаційної комісії та наказом Міністерства освіти України інституту вперше була видана ліцензія на право здійснення освітньої діяльності на рівні кваліфікаційних вимог підготовки іноземних громадян до вступу до ВНЗ України .

З 1997-го до 2004 р. ПВІГ випустило понад 800 осіб з країн Азії, Африки, Європи та Південної Америки .

З 1 липня 2004 р. підготовче відділення іноземних громадян стало окремим структурним підрозділом академії, завідувачем ПВІГ був призначений Л. М. Щетинін .

27 грудня 2004 р. на ПВІГ створюється методична рада з роботи з іноземними громадянами. Почалась активна діяльність щодо забезпечення викладацького складу та слухачів новими підручниками, навчально-методичною літературою, наочними посібниками та аудіовізуальними засобами. З цією метою був створений та оснащений методичний кабінет, в якому на той час нараховувалося понад 30 найменувань навчально-методичних вказіОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Робота центру повинна забезпечувати організацію та розвиток співробітництва ОНАХТ та її партнерів з академічними, промисловими, громадськими інституціями Франції та інших франкомовних країн в агропромисловій галузі. Слід виділити спільний проект з Альянс Франсез у 2006 р., результатом якого стало стажування студентів ОНАХТ на провідних виноробних підприємствах Франції, проект Франкофонії 2007-2009 років, проект стажувань спільно з Федерацією обмінів Франція–Україна, розпочатий у 2011 р., в рамках якого понад 50 студентів академії пройшли практичне стажування на агропромислових та готельно-ресторанних підприємствах Франції. У вересні 2013 р. відбувся візит делегації ОНАХТ до Вищої аграрної школи в м. Анже. Результатом численних зустрічей та перемовин стало підписання угоди про співробітництво між академією та аграрною школою .

У 2016 р. підписана угода із VetAgro Sup (Інститут вищої освіти і наукових досліджень в галузі продуктів харчування, здоров’я тварин, сільського господарства і навколишнього середовища), в рамках якої вперше академія приймає на переддипломну практику французьких студентів .

Серед щорічних заходів Міжнародного центру: проведення спільно з Асоціацією Французької Мови як іноземної інтенсивного курсу з французької мови для стажерів ФОФУ (викладач – Жозіан Анекен), а також подальші домовленості про академічне та наукове співробітництво з виноробним ліцеєм французького м. Бон .

Наступним значним етапом у діяльності центру стало визнання академії в якості рівноправного партнера у світовому співтоваристві виноробів – 28 жовтня 2015 р. в університеті Падови (м. Конегліано, Італія), академія стала членом «OENOVITI International Network» .

Це перше та унікальне міжнародне співтовариство в галузі винного бізнесу, яке охоплює всі його етапи – починаючи від виноградника і закінчуючи продажем вина. В перший рік співпраці студентка академії пройшла піврічне стажування в науково-дослідному центрі всесвітньо відомої компанії «Concha y Toro» (Чилі) .

З року в рік помітно зростає інтерес закордонних партнерів до академії. У березні 2017 р .

відбувся візит делегації студентів та викладачів з одного із провідних навчальних центрів

– виноробного ліцею м. Бон (Бургундія). У 2017 р. ОНАХТ доручено організацію літнього мовного університету, метою якого є підвищення кваліфікації викладачів французької мови шляхом викладання новітніми методами та технологіями. Співорганізаторами літнього університету виступають ОНАХТ, Федерація обмінів Франція-Україна (ФОФУ) та Franais Langue Etrangre (FLE) .

В ОНАХТ діє Центр вивчення іноземних мов. З 2010 р. підрозділом керує Тетяна Аркадіївна Анчікова .

Завершальний день Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і студентів з міжнародною участю «Проблеми формування здорового способу життя у молоді», 2016 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Відкриття Школи іноземних мов «Success» відбулося 1 жовтня 2007 р. Керівником школи була призначена С. С. Пенежко. У березні 2009 р. Школа перетворюється на Центр вивчення іноземних мов. З вересня 2008-го по вересень 2010 р. Центр очолювала К. Ж. Саргсян. Центр був створений для підвищення рівня мовної підготовки студентів, викладачів і співробітників .

В умовах розвитку глобального простору, активної інтеграції України у світову економіку перед вищою школою ХХІ ст. з новою силою постало завдання знайти шляхи органічного поєднання професійної підготовки студентів з вихованням гармонійно розвинених фахівців, формуванням у О. М. Кананихіна них глибокого наукового світогляду, громадянської зрілості, патріотизму та соціальної активності, високої політичної і моральної культури .

У липні 2007 р. проректором з навчально-педагогічної і виховної роботи стала кандидат технічних наук, доцент кафедри Біохімії, мікробіології і фізіології харчування Олена Миколаївна Кананихіна .

В академії функціонують різноманітні організаційно-структурні підрозділи, що забезпечують виконання виховного процесу, в тому числі Інститут кураторів, Інститут культури і мистецтв, музей історії ОНАХТ, студентський клуб, кафедра Фізичного виховання і спорту. Регулярно проводяться соціологічні дослідження .

У липні 2004 р. був створений відділ організаційно-виховної роботи, яким керувала О. М. Кананихіна. З грудня 2007 р. відділ очолювала асистент кафедри Вищої математики Ю. С. Федченко, з грудня 2013 р. – аспірант кафедри Виноробства та енології Т. С. Лозовська, з квітня 2016 р. – к.е.н., доцент кафедри Обліку та аудиту Лариса Володимирівна Іванченкова .

Діяльність відділу ґрунтується на широкому залученні викладачів до виховання особистості. Різноманітні форми і методи роботи спрямовані на розвиток і зміцнення в свідомості студентів духовних цінностей, Л. В. Іванченкова консолідацію суспільства, поширення знань про здобутки українського народу, відродження національних свят, захист моралі, сприяння утвердженню соціального оптимізму в світогляді студентів, залученню молоді до здорового способу життя. Увесь комплекс заходів, що проводяться відділом, сприяє вирішенню головного завдання вищого навчального закладу – підготовці високопрофесійного фахівця і громадянина .

Відділ має в розпорядженні об’єктивну, велику і добре вивчену інформацію про духовні потреби студентів. Особливо ретельно вивчаються питання щодо адаптації першокурсників до навчального процесу, організації дозвілля, в тому числі, інтереси молоді в галузі мистецтва, літератури, вплив засобів масової інформації на свідомість студентів, вплив фізкультури, спорту і туризму на стан здоров’я. Робота організаційно-виховного відділу проводиться за такими основними напрямами: патріотичне і правове виховання, розвиток студентського самоврядування, організація масових заходів, робота з творчими колективами, трудове виховання, професійний розвиток особистості .

Розробка стратегії виховання в ОНАХТ будується на основі принципів лідерства, персональної відповідальності, а також героїчних прикладах діяльності видатних українців, провідних діячів вітчизняної і світової культури .

У грудні 2011 р. рішенням конференції трудового колективу ОНАХТ було прийнято Корпоративний кодекс Одеської національної академії харчових технологій. У липні 2016 р. Вченою радою була ухвалена оновлена Концепція виховної роботи ОНАХТ .

Одним із заходів, що має наукову спрямованість, є проведення традиційної щорічної

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

творчого потенціалу, збереження національних традицій, розвиток самостійності та організація дозвілля студентів .

Студентський клуб – це, в першу чергу, знайомство з цікавими, талановитими людьми. Тут перетинаються творчі інтереси студентів різних факультетів, народжуються і реалізуються оригінальні ідеї, що роблять студентське життя яскравішим і таким, що запам’ятовується .

З 2012 р. роботою клубу керує директор – Неллі Казимирівна Котилевич, член об’єднання творчої інтелігенції «Асамблея». АдміністраН. К. Котилевич тивний сектор очолює Т. А. Александрова, лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських конкурсів, солістка шоу-оркестру «Hardy» .

Студентський клуб ОНАХТ включає в себе студії різних напрямків. Вокальний напрямок представлено великим академічним хором і вокальною студією «Натхнення», хореографічний – танцювальним колективом Champion. Особливою популярністю користується КВК академії. Учасники театральної студії вже не один рік дивують своїми захоплюючими постановками. Напрям інструментальної музики презентує вокально-інструментальний ансамбль «Totus» .

Керівник хорового колективу «Novellus» – Н. Ю. Гетманець. Добре знання репертуару та викладацької методики вокалу дає змогу Т. В. Булатовій, керівнику вокальної студії «Натхнення», розвивати таланти своїх вихованців – призерів та лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів і фестивалів. Хореографічною студією «ChampioN» керує О. О. Бевзюк .

Сучасне студентство та КВК-рух – нерозривні. Найбільш досвідчений КВКашник академії Д. І. Галичук – учасник збірної команди «Понтимімо», віце-чемпіон України в складі команди «Збірна Іллічівської губернії», автор та учасник проекту Stand up O’city .

Креативного тону всім академічним святам задає театральна студія. Аматори сцени постійно тішать новими постановами, кожного року беруть участь в обласному фестивалі художньої самодіяльності серед студентів вишів і щоразу стають призерами. Керівник студії

– О. В. Самусенко .

Інструментальний ансамбль «Totus» завжди відкритий для нових талантів. Лідер гурту М. А. Немогущий є професійним музикантом і звукооператором студклубу. Він призер міжнародного фестивалю «Сузір’я Будапешта–2006». Звукорежисер студентського клубу Є. Ю. Цуркану – член Спілки звукорежисерів України .

–  –  –

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кубок ректора виграла команда «ТОДАС», 2016 р. Розіграш призу «Золотий Комар», 2017 р .

Студентський клуб тісно співпрацює з Інститутом культури і мистецтв ОНАХТ, з театрами міста, Одеською філармонією. Клуб виступає одним з організаторів усіх загальноакадемічних свят: посвячення в студенти, форуму активістів студентського життя, фестивалю культури, спорту і мистецтв, урочистих заходів до дня визволення Одеси та ін. У день народження академії, традиційно з 1979 р., проводиться урочистий вечір під девізом «Моя Академія, мій факультет, моя спеціальність – і жартома і серйозно», в ході якого за Кубок ректора змагаються команди КВК. З 2015 р. в травні проводиться фестиваль команд КВК на здобуття призу «Золотий Комар» .

Наприкінці березня проводиться яскраве шоу – конкурс «Міс Академія». ОНАХТ пишається своїми красунями. Олександра Ніколаєнко здобула багато титулів, у т.ч .

«Міс Одеса-2001», «Міс Американська мрія», Вона увійшла в десятку найкрасивіших дівчат світу в 2001 р. на конкурсі «Міс світу». Лариса Гержова стала «Міс Одеса-2010», Інна Лотішко перемогла в номінації «Міс талант» міжнародного конкурсу «Міс Євразія-2011». Лоліта Шаповал виборола титул «Міс інтернет-2016»в конкурсі «Міс Одеса», Олександра Ракевич стала «Міс Україна-Південь 2016», а Валерія Михайлова одержала титул «Міс Одеса 2017» .

Під час проведення академічних конкурсів таланти академії борються за звання «Майстер танцю», «Золотий голос» та «Вищий пілотаж» .

–  –  –

Традиційна естафета «907 метрів» до Дня визволення Одеси, 2017 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ту Технології хлібопродуктів і кондитерських виробництв (2010–2011 рр.), Юрій Мельничук – студент факультету Технології зерна, хлібопродуктів, кондитерських виробів, комбікормів і біопалива (2011–2013 рр.), Анастасія Молчановська – студентка факультету Технології харчових продуктів, парфумерно-косметичних засобів, експертизи та товарознавства (2013–2016 рр.), молодіжний ректор академії. З жовтня 2016 р. студентську раду очолює Ольга Арнаутова, студентка факультету Технології вина та туристичного бізнесу .

Керівники студентських рад факультетів та гуртожитків беруть участь у вирішенні усіх нагальних питань академії. Вони є членами Вченої ради ОНАХТ, рад факультетів, стипендіальної комісії, факультетських комісій з питань стягнень і заохочень .

Студентські ініціативи почали реально впливати на життя академії .

Студентською радою академії було вирішено створити громадську організацію із власним рахунком. У 2008 р. була створена громадська організація «Студентська спілка Одеської національної академії харчових технологій» у відповідності до чинного законодавства України. Студентська спілка ОНАХТ покликана сприяти соціально-економічному розвитку академії, поліпшенню умов навчання, проживання, відпочинку, культурного розвитку і занять спортом студентів та аспірантів академії, які є її членами. Очолив Студентську спілку Олег Романовський. З вересня І. І. Делі 2014 р. керівником Студентської спілки ОНАХТ став аспірант кафедри Теоретичної механіки та машинознавства Ігор Іванович Делі .

За дев’ять років існування Студентська спілка встигла багато зробити. У спортивному залі гуртожитку № 5 проведений ремонт та встановлена сучасна система вентиляції, відремонтовано душові гуртожитку № 3, закуплено матеріали для заміни каналізації, систем подачі холодної та гарячої води в гуртожитках №№ 2, 3, 4, 5, оновлені робочі кімнати в гуртожитках № 2 і 5. Студентська спілка постійно надає матеріальну підтримку спортсменам, талантам нашої академії, а також виділяє кошти на лікування студентів .

У 2014 р. Одеська національна академія харчових технологій увійшла до Книга рекордів Украни. Академія виступила організатором найтривалішого безперервного футбольного марафону «Від світанку до заходу». Небагатьом вистачило сил подивитися найтриваліший в історії футболу України матч від початку й до кінця. Безперервна гра тривала 12 годин і 2 хвилини. Усього у футзальному марафоні взяли участь 48 команд, 278 учасників. За півдоби гри було забито 270 голів .

Учасники змагань після оголошення рекорду експертами Національного Реєстру Рекордів, 2014 р .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Важливу роль у вихованні молоді відіграє музей – навчально-виховний центр, який сприяє вихованню в студентів розуміння ролі і значення обраної спеціальності, знайомить з історією академії і своєї країни, плекає почуття глибокої поваги до засновників і викладачів вишу .

Музей історії академії заснований 20 червня 1973 р. Перший завідувач музею – учасник бойових дій в Другій світовій війні, капітан І рангу у відставці Іван Іванович Войкін. З квітня 1989 р. завідувала музеєм викладач кафедри Неорганічної хімії Генрієта Вікторівна І. І. Войкін Балахонкіна .

З 1998 р. музей очолив ветеран академії, учасник бойових дій в Другій світовій війні, доцент Костянтин Васильович Церкасевич. З 2004 р. завідувала музеєм Світлана Федорівна Яценко, ветеран академії, викладач кафедри Фізики. З 28 серпня 2016 р. музей історії академії очолює підполковник у відставці, ветеран Збройних сил України Валентин Семенович Дембицький .

Музей спільно з Спілкою випускників ОНАХТ бере участь в організації і проведенні зустрічей з випускниками минулих років. За рік музей відвідує понад 1500 осіб .

Музей підтримує тісний контакт з Радою ветеранів війни і праці .

Музей академії в 2003 р. став переможцем обласного огляду музеїв навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України. У травні 2011 р. Одеський обласний гуманітарний центр позашкільного навчання і виховання оголосив подяку за розвиток музейної справи Одещини проректорові з науково-педагогічної і виховної роботи О. М. Кананихіній і завідувачу музеєм історії ОНАХТ С. Ф. Яценко .

Велика увага приділяється діяльності ветеранської організації, яка допомагає ветеранам та бере активну участь у виховній роботі .

Первинна організація ветеранів війни 1941-1945 рр. була створена в академії у 60-і роки ХХ ст. Очолювали раду ветеранів учасники бойових дій Павло Ігнатович Бідаха, Петро Павлович Войтов, Ісаак Соломонович Шкловський, Євген Георгійович Кротов .

У 2012 р. колектив ветеранів збільшився за рахунок приєднання ветеранської організації ОДАХ, яку з 1998 р. очолювала Віолетта Павлівна Мельникова. Її попередниками були Іван Порфирійович Шаповал та Євген Степанович Авдеєв .

У 2013 р. головою Ради ветеранів війни та праці було обрано професора Георгія Віталійовича Ангелова. Організація нараховує більше ста ветеранів .

Великий внесок у розвиток матеріально-технічної бази академії, забезпечення санітарно-побутових умов роботи співробітників та проживання в гуртожитках студентських містечок вносить адміністративно-господарська частина, яку очолює проректор з економічного розвитку та адміністративно-господарської роботи к.т.н. Гарій Анатолійович Мосієнко .

Ухвалення рішень щодо визначення пріоритетних напрямів діяльності академії та перспектив її економічного і соціального розвитку; питання організації моніторингу і оцінки діяльності структурних підрозділів та їх керівників, присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого наукового співробітника Г. А. Мосієнко

– ці та інші завдання вирішує Вчена рада ОНАХТ .

Вчена рада є колегіальним органом управління академії, який обирається терміном на п’ять років. До складу ради входять керівники структурних підрозділів ОНАХТ та її відокремлених структурних підрозділів, а також виборні представники з числа студентів .

Очолює Вчену раду ректор Богдан Вікторович Єгоров, якого відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту» обрали головою Вченої ради шляхом таємного голосування .

ОДЕСЬКА НА ЦІОНА ЛЬНА А КА ДЕМІЯ ХА РЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Вченими секретарями працювали – Любов Олексіївна Запорожець (1948–1974 рр.), Ніоніла Георгіївна Балакирева (1974–1991 рр.), Тамара Антонівна Лисогор (1976–2008 рр.), Ганна Ігорівна Палвашова (2008–2013 рр.). Організацією В. Л. Михайлова Ю С. Федченко Т. В. Базутова роботи Вченої ради з листопада 2013 року займається вчений секретар – кандидат фізико-математичних наук, доцент Юлія Степанівна Федченко .

Запорука успіхів і досягнень – кадровий потенціал. Відділ кадрів академії – це служба управління персоналом, а співробітники відділу – працівниВ. Осипова Т. В. Страхова І. В. Звіряка ки, що відзначаються професіоналізмом, послідовністю та хорошим знанням психології. З 2007 р. керує відділом кадрів Тетяна Володимирівна Базутова .

Правове забезпечення роботи керівництва академії та її структурних підрозділів, у тому числі відокремлених, здійснює юридичний відділ, історія якого почалася в січні 2011 р .

Начальником юридичного відділу була призначена Вікторія Леонідівна Михайлова. Відділ щороку надає з питань чинного законодавства України до 4500 юридичних консультацій та роз’яснень працівникам і студентам, проводить правову експертизу близько 3300 документів. За допомогою юридичного відділу в академії розробляються практично всі основні документи діяльності .

Ефективне використання ресурсів і активів академії – основне завдання сучасної бухгалтерської служби. З 2003 р. головним бухгалтером академії працює Ірина Володимирівна Звіряка .

За значний внесок у розвиток фінансово-господарської діяльності в сфері освіти І. В. Звіряка в 2005 р. була нагороджена почесною грамотою МОН України .

У червні 2006 р. в академії було створено планово-фінансовий відділ, яким керує Ірина Володимирівна Осипова .



Pages:   || 2 | 3 |


Похожие работы:

«русификатор звука для borderlands торрент Скачать игры Русификаторы через торрент на высокой скорости. Русификатор для Tom Clancy39;s Rainbow Six: Siege (ТекстЗвук) v1.05 Русификатор Tales from the Borderlands: Ep...»

«Гостеприимство без границ www.belarustourism.by Туристский путеводитель Путешествия за новыми впечатлениями Дорогие туристы! У вас в руках очередное издание туристского путеводителя с маршрутами и экскурсиями по Беларуси. Как и ранее, в этом издании каждый сможет найти для себя что-то по вкусу: путешествия на велосипедах, на лошадях, на бай...»

«ISSN 0869-4362 Русский орнитологический журнал 2015, Том 24, Экспресс-выпуск 1169: 2613-2617 Гнездование клинтуха Columba oenas в бетонных опорах линий электропередачи на юге Центрального Черноземья А.Ю.Соколов Второе издание. Первая публикация в 2011* В середине ХХ века клинтух C...»

«шидовд&ш ЕПАРХІАЛЬНЫ Я ВДОМОСТИ. Ж 15. 1869. ЧА С ТЬ О Ф И Ц ІА ЛЬН А Я. А в гу ста 15. ц I. РАСПОРЯЖЕНІЕ ЕПАРХІАЛЬНАГО НАЧАЛЬСТВА. Новое распредленіе благочинническихъ округовъ, и о выбор въ нихъ Благочинныхъ, Калужская Духовная Консисторія слушали: 1) за­...»

«Трек к базовому лагерю Аннапурны (ВL21) Катманду – Покхара – Феди – Потана – Ландрунг – Чомронг – Добан – Деурали – Деурали – Мачапучаре – базовый лагерь Аннапурны – Деурали – Чомронг – Гандрук – На...»

«Тесты промежуточного контроля по теме "Растения и сырье, содержащие антраценпроизводные и дубильные вещества" Выберите один правильный ответ вопрос 1 Характерные диагностические признаки анатомического...»

«Приложение к свидетельству № 59144 Лист № 1 об утверждении типа средств измерений Всего листов 4 ОПИСАНИЕ ТИПА СРЕДСТВА ИЗМЕРЕНИЙ Комплексы информационно-регистрирующие ИРК "KrioLab" Назначение средства измерений Комплексы информационно регистрирующие ИРК "KrioLab" (далее по тексту – комплекс ИРК "KrioLab" или комплекс) предназн...»

«Кровли из натуральной и цементно-песчаной черепицы: Комплектующие черепичной кровли Наиболее известный в нашей стране кровельный материал — натуральную глиняную и цементно-песчаную черепицу изготавливает предприятие ООО БРААС ДСК-1. Используя практический и технол...»

«МАХМУД ИЗ КАХАБРОСО.Умру я, но песню любви неизменной Оставлю народу во всей чистоте. Я верю: влюбленные, в час вдохновенный, К моей устремятся надгробной плите. Ведущий 1:Гениальный аварский поэт Махмуд родился в 1873 году. Родина поэта – аул Кахабросо Унцукульского...»

«100 великих загадок природы Непомнящий Николай Николай НЕПОМНЯЩИЙ СТО ВЕЛИКИХ ЗАГАДОК ПРИРОДЫ ТАЙНЫ НЕЖИВОЙ ПРИРОДЫ ТУНГУССКИЙ "ЗАЛ САРКОФАГОВ" Про Тунгусский метеорит написаны уже тома. Каких только объяснений его феномена не предлагали. Наиболее невероятной ка...»

«ВУЛКАНОЛОГИЯ И СЕЙСМОЛОГИЯ №3 УДК 551.21 ЖАРИНОВ Н. А., ЖДАНОВА Е. Ю., БЕЛОУСОВ А. Б., БЕЛОУСОВА М. Г., ИВАНОВ А. П., МАЛЫШЕВ А. И., ХАНЗУТИН В. П. АКТИВНОСТЬ СЕВЕРНОЙ ГРУППЫ ВУЛКАНОВ КАМЧАТКИ В 1985 г. ACTIVITY OF THE NORTHERN GROUP OF KAMCHATKA VOLCANOES IN 1985, by Z h a r i п о v N. A., Z h d...»

«ВІСНИК ISSN 2079-5459 НАЦІОНАЛЬНОГГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХПІ Збірка наукових праць 17'2012 Тематичний випуск Нові рішення в сучасних технологіях Видання засноване Національним технічним університетом "ХПІ" в 2001 году Держвидання Свідоцтво Держкомітету з інформаційної політики України KB №5256 від 02.07.2001 р. КООРДИНАЦІЙНА РАДА РЕДАКЦИОННАЯ...»

«ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования "Иркутский государственный университет путей сообщения" (ФГБОУ ВО ИрГУПС) УТВЕРЖДАЮ Председатель СОП к.т.н., доцент В.Н. Железняк "21" августа 2017 г. прот...»

«Можно бесконечно перечислять великолепные стихотворения, посвященные разным темам, наполненные лиризмом поэмы. Шедевры эпического жанра и драматургии подарил миру великий русский поэт. По словам Белинского, Пушкин обладал удивительной способностью делать поэтическими самые прозаичные предметы. Поэт,...»

«ПЛАН ЗАЩИТ КАНДИДАТСКИХ ДИССЕРТАЦИЙ научный руководитель №п/п ФИО кафедра АВТОДОРОЖНЫЙ ФАКУЛЬТЕТ 1 Дегтярь А.А. каф. АДМ проф. Юшков Б.С. 2 Минзуренко А.А. каф. АДМ проф. Юшков Б.С. 3 Сергеев А.С. каф. АДМ проф. Юшков Б.С. 4 Юшков В.С. каф. АДМ проф. Юшков Б.С. 5 Мальцев Д.В. каф. АТМ проф. Лобо...»

«EuropAid/133051/C/SER/multi Контракт №: 2012/308-311 ТРАСЕКА: Морская защита и безопасность II Страны-бенефициары: Армения, Азербайджан, Грузия, Казахстан, Кыргызстан, Молдова, Таджикистан, Туркменистан, Украина, Узбекистан Отчет о миссии Практический семинар по Конвенции МОТ 2006г. О труде в морском судох...»

«УДК 537.86:519.2 ОБОБЩЁННОЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЕ ОБНАРУЖЕНИЕ КВАЗИДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ НА ФОНЕ ШУМА ЛИХТЕРА В. И. Костылев, И. П. Гресь Воронежский государственный университет Поступила в редакцию 29.09.2014 г. Аннотация. Показано, что в случае обн...»

«Татьяна Кучина, Ярославль ОСНОВНЫЕ ВИДЫ КОМИЧЕСКОГО. ПРИЕМЫ СОЗДАНИЯ КОМИЧЕСКОГО ЭФФЕКТА В ЛИТЕРАТУРЕ И ИСКУССТВЕ В.В.Набоков в эссе о Николае Гоголе заметил, что разница между комической стороной вещей и их космической стороной состоит в одном сви...»

«Дополнительный ЗАЛОГЪ Т# П Р Х РА М Ц О В Ъ. ПРАКТИЧЕСКОЕ Р у к о во дст в о-а т л асъ по столярно-мебельному мастерству съ множествомъ рисунковъ и чертежей въ те к с т на отд льныхъ листахъ съ ясно исполненными деталями д л я нагляднаго самообученiя. Въ д в у х ъ ч аст яхъ. Часть 1-я содерж...»

«АКАДЕМИЯ НАУК СССР ТРУДЫ ПАЛЕОН-ТОЛОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА Том:.147 ACADEMY OF SCIENCES OF ТНЕ USSR TRANSACTIONS OF ТНЕ PALAEONTOLOGICAL INSTITUTE Vol. 147 А. Р. RASNITSYN HYMENOPTERA ·APOCRITA OF MESOZOIC. Р U В L I S Н I N G НО U S Е "N А U К А" мoscow 1975 А. РАСНИЦЫН 11. ВЫСШИЕ ПЕРЕПОНЧАТОКРЫЛЫЕ МЕЗОЗОЯ ИЗДАТЕЛЬСТВ О...»







 
2018 www.new.pdfm.ru - «Бесплатная электронная библиотека - собрание документов»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.